«Схід» та «Захід» не є в історії богословської думки «географічними поняттями», ці поняття неможливо виокремити з історико-культурного контексту. Так, наприклад, богослів’я преп. Максима Сповідника, думка якого є вершиною святоотецької містичної та богословської традиції, є не лише «східним», але одночасно і «західним». Невипадково, звинувачуючи преп. Максима у «зраді Батьківщини», візантійські чиновники ставили йому в провину однодумність зі свят. Мартином сповідником, папою Римським.
Отже, на думку отця Павла Гаврилюка, сучасна православна богословська думка не має зосереджуватися виключно на вивченні візантійських Отців IV-VIII століть. Заповіт о.Георгія Флоровського – «православна думка має відчути і вистраждати західні труднощі та спокуси» – залишається актуальним і сьогодні. Прикметними є й впливи на концепцію Флоровського західних вчених. Як зазначив доповідач, на головну ідеологему Флоровського «православному богослів’ю необхідно звільнитися від латинських впливів» вплинула ідеологема німецького історика Церкви та богослова Адольфа Фон Гарнака (1851-1930) про необхідність звільнення Церкви від еллінізації.
Після лекції відбувся жвавий обмін думками між доповідачем та його слухачами, крім того, на прохання кліриків УАПЦ проф. диякон Павло Гаврилюк розповів про богословські тенденції, що існують сьогодні в Американській Православній Церкві, її місіонерський та освітній досвід. Присутній на лекції філософ та аналітик Юрій Чорноморець також ознайомив аудиторію з власним баченням богослов’я о. Георгія Флоровського та причин, що спонукали його у своїй творчості зосередитися на вивчені спадщини Східних Отців.
Лекцію проф. диякона Павла Гарилюка було прочитано у рамках підготовки до відкриття у Києві загальноцерковної аспірантури УАПЦ, а відповідне рішення було прийнято на Архієрейському Соборі УАПЦ 26 серпня цього року.
Теги: відкрита лекція, диякон Павло Гаврилюк, «Схід» та «Захід»