Директор Інституту Томи Аквінського о. Войцех Сурувка: «Успенські читання єднають не тільки різні конфесії, але й різні богословські, філософські й культурологічні школи»У Києві 23-26 вересня відбулися чергові (уже Дванадцяті) міжнародні Успенські читання. На цей захід до столиці України традиційно прибувають екуменічно налаштовані християни, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на credo-ua.org.

Успенські читання – це міжнародна богословська конференція, вперше скликана у Києві 2001 року. Назва її пов’язана зі Свято-Успенською Києво-Печерською лаврою, де відбуваються головні засідання. Співзасновниками читань ще на початку століття стали директор видавництва «Дух і літера», керівник Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА Костянтин Сігов та кандидат біологічних наук, колишній староста Свято-Макаріївського храму в Києві Микола Косицький.

Завдання конференцій – зблизити християн Сходу і Заходу, сприяти порозумінню між представниками різних християнських конфесій. Крім того, для самої Києво-Могилянської Академії це можливість поглибити співпрацю між університетом і Церквою та вдосконалити рівень богословської освіти в Україні.

Участь у конференції щороку беруть десятки провідних теологів, філософів і вчених інших гуманітарних галузей з України, Росії, Західної Європи та США.


Серед доповідачів за ці десять років були Сергій Аверінцев, митрополит Діоклійський Калліст (Уер), митрополит Волоколамський Іларіон (Алфеєв), митрополит Мінський і Слуцький Філарет, професор Микола Лосський, професор Жорж Ніва, секретар Папської Директор Інституту Томи Аквінського о. Войцех Сурувка: «Успенські читання єднають не тільки різні конфесії, але й різні богословські, філософські й культурологічні школи»Ради у справах сприяння християнській єдності о.Мілан Жуст, ректор Паризької католицької духовної семінарії отець Дідьє Берте та багато інших.

Тема цьогорічного форуму – «Свідчення: традиції, форми, імена». До організаторів долучилися Київська духовна академія, Національний заповідник «Софія Київська»; є в цьому списку і домініканський Інститут св.Томи Аквінського, який уже кілька років поспіль приймає у себе деякі засідання і бере свою участь у виступах. Зокрема, цього року на Успенських читаннях виступив директор Інституту, о.Войцех Сурувка ОР, із рефератом «Шляхи примирення й порозуміння: навколо Спільного послання до народів Росії та Польщі».

Були серед доповідачів і такі знані в католицькому світі особи, як Енцо Б’янкі, настоятель монастиря Бозе (Італія), брат Алоїз зі спільноти Тезе (він говорив про «життя спільноти як свідчення нерозділеної Церкви»), згаданий уже о.Мілан Жуст.

Засідання в Інституті відбулися 25 вересня. Серед найважливіших подій того дня був виступ митрополита Волоколамського Іларіона (Алфеєва), який є головою Відділу зовнішніх церковних зносин Московського Патріархату. Він розповідав про свідчення життя новомучеників та сучасні гоніння на християн.

Директор Інституту Томи Аквінського о. Войцех Сурувка: «Успенські читання єднають не тільки різні конфесії, але й різні богословські, філософські й культурологічні школи»Отець Войцех Сурувка у відповідь на прохання викласти свої враження від заходу сказав спеціально для CREDO:

– Складно в кількох словах сказати щось про Успенські читання, оскільки ця конференція охоплює дуже багато вимірів. Це зустріч, яка єднає. Мабуть, ось найкраще слово, яке може виразити мої відчуття. Я всього лише вдруге став учасником конференції, але ця риса впала мені в око. Успенські читання єднають не тільки різні конфесії, але також і різні богословські, філософські й культурологічні школи. Ця конференція є втіленням ідеї Центру св.Климента – зустріч і діалог культур.

Другим словом, яке мені видається відповідним для окреслення Успенських читань, є дружба, або краще – дружня атмосфера. Бо тут не йдеться виключно про те, щоб виголосити реферат, але, як каже п.Костянтин Сігов, щоб вислухати одне одного. Значна частина учасників утворює коло приятелів, які взаємно один одного вислуховують і спроможні запрошувати до цього кола інших. Особливо видно це було під час цьогорічної зустрічі: кількість учасників, які хотіли забрати голос, перевищила часові можливості зустрічі.

І третє слово, яким я міг би визначити Успенські читання, це – творчість. Під час вечері один з учасників, росіянин, сказав, що така зустріч не була би можлива у Москві чи Петербурзі. Київські Успенські читання творять нову якість у способі викладання гуманітарних наук. З цього погляду вони унікальні.

Будемо сподіватися, що спосіб провадження теологічних роздумів про довколишню дійсність, запропонований організаторами Успенських читань, плідно впливатиме на широкі університетські кола.

А найбільше, – завершив о.Войцех, – мене зворушив виступ о.Мішеля ван Паріса із Шеветоня. Не тільки з огляду на його зміст, але й через те, як саме він був переказаний. То була доповідь, яка не викликала питань (а ми, домініканці, до них призвичаєні), натомість залишала слухачів у мовчанні та запрошувала до участі в тій дійсності, про яку він говорив.

Теги: