Єпископ Адріан (Кулик), правлячий архієрей Хмельницької єпархії Української Автокефальної православної Церкви (УАПЦ), розповів про актуальні питання, що стосуються сучасного життя Церкви, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт Автокефалія.


Переконуючи, що жодна з сучасних українських Церков київської традиції не може претендувати на спадкоємність Київського Престолу та "українського духу" настільки, наскільки це можливо для УАПЦ, єпископ зазначив: "Зрозуміло, що всі ми втомилися від трагічного розділення, яке нині існує… Як то кажуть, низи хочуть, а верхи не можуть. Прості віряни і більшість священства раді були б служити Богу в єдиній Церкві. Але причиною є людські слабкості керівництва – бажання влади та небажання поступитися нею. Верхівка УПЦ КП не бажає об’єднуватися з нами на паритетних умовах: «Ми – кожух, а ви – ґудзик. Хіба може бути рівноправний союз між ними?», – такими були слова патріарха Філарета під час одного з переговорних процесів".

За словами єпископа Адріана, перша і основна вимога УАПЦ на об’єднавчих переговорах – це збереження після об’єднання цілісності структур УАПЦ і УПЦ-КП, принаймні на 3-5 років. Інакше, вважає він, просте механічне приєднання УАПЦ до УПЦ КП може стати джерелом нових напружень і конфліктів та подальших відколів тих, хто буде чимось незадоволений. "Тобто об’єднання – це не таке вже й просте завдання. Але й не надто складне; і першим кроком, який би засвідчив про добрі наміри, могло б стати євхаристійне єднання між нашими церквами", -- заявив архієрей УАПЦ.

На його думку, "для швидкого і безболісного процесу об’єднання церков в Україні не вистачає політичної волі та, якщо розглядати УПЦ (МП) партнером у цих процесах, політичної волі керівництва нашої країни-сусіда – Росії, яка втративши вплив і на церковне життя в Україні більше не зможе здійснювати реального впливу на нас і нашу владу та посягати на нашу незалежність".

На особистому ж рівні стосунки між рядовими священиками, та навіть і багатьма архієреями різних юрисдикцій є добрими, каже єпископ, про що "свідчать факти співслужінь і особиста дружба".

Він вважає, що від "тимчасового і умовного розділення та роздробленості, які існують між нами нині, страждають всі однаково – і більші і менші". Але "незважаючи на підніжки, які ставляться нам на шляху, ми сприймаємо УПЦ та УПЦ КП не як конкуруючі юрисдикції, але як братні церкви, і намагаємося виявляти повагу до наших співбратів. Адже головна мета у нас спільна – розбудова Української Помісної Православної Церкви".





Теги: