У Білій Церкві провели Краєзнавчі читання імені протоієрея Петра Лебединцева26 вересня у Білоцерківському краєзнавчому музеї відбулися XVІIІ Краєзнавчі читання імені протоієрея Петра Лебединцева (1819-1896) — українського історика, археолога, педагога, журналіста, релігійного та освітнього діяча, який відомий також тим, що відправив у Києві заупокійне богослужіння перед труною Тараса Шевченка, з яким був особисто знайомий, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".

Ініціаторами таких читань, започаткованих 1998 року, є Білоцерківський краєзнавчий музей, міська організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Товариство охорони старожитностей Київщини.

До участі у обговоренні доповідей були запрошені краєзнавці, наукові працівники, викладачі історії та всі зацікавлені у вивченні минулого краю та збереженні його старожитностей. Під час зустрічі з доповідями та повідомленнями виступили краєзнавці міста: Євген Чернецький, Олексій Стародуб, Надія Тряпіцина, Олександр Мартиненко. Сергій Бурлака, Володимир Павлюченко.

Священик Петро Лебединцев зробив вагомий внесок у місцеве краєзнавство та освіту. Як зазначається у Wikipedia, він був законовчителем Білоцерківської гімназії. Входив до складу створеної київським військовим та київським, подільським і волинським генерал-губернатором князем І. Васильчиковим комісії з угамування учасників Київської козаччини 1855. Фіксував історичні перекази вірян, їхні спомини. Як благочинний місцевих церков в 1859 році розгорнув упровадження початкової освіти для дітей. Відкрив чотири школи (серед них у парку «Олександрія»), що слугували за приклад для організації подібних закладів у Київській губернії і в цілому по Правобережній Україні. Випустив «Несколько слов из Юго-Западной Руси» (К., 1859). Брав активну участь у журналі «Руководство для сельских пастырей», вмістив там «Дополнительные сведения к сказанию о мученической кончине млиевского ктитора Даниила Кушнира», «О способах содержания православного духовенства в Киевской губернии», «Вопросы иерейской совести», «Обеты трезвости», «Названия: пастырь, священник, поп», «Христианская гостиница» тощо.

З часом о. Петро Лебединцев став наглядачем київських церковно-парафіяльних шкіл, благочинним подільських церков Києва. 1861 року домігся дозволу властей на зупинку в Києві процесії з домовиною Тараса Шевченка, з яким особисто був знайомий змалку. Наступного дня в церкві Різдва Христова відправив по небіжчикові заупокійну літію.

Був редактором газети «Киевские епархиальные ведомости». Ініціював скасування в Російській імперії становості духовенства. 1874 року обраний товаришем голови церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії, на третьому Всеросійському археологічному з'їзді в Києві головував у відділі церковних старожитностей. Друкувався у збірниках «Труды Киевской духовной академии», «Труды Московского археологического общества», «Труды 3-го археологического съезда». Надав значну допомогу у виданні часопису «Киевская Старина», виступив там із більш як 30 статтями та повідомленнями. Як краєзнавець написав кілька монографічних досліджень, особливу увагу приділяв минулому Києва, обнародував чимало унікальних документів.

Помер у Києві. Похований на Щекавицькому кладовищі.

Теги: