Село Дунаїв Перемишлянського району на Львівщині — мала батьківщина ректора Національного університету “Львівська політехніка” професора Юрія Бобала. Очільник славетного галицького вишу не міг не обійти своєю участю міжнародну конференцію “Християнський гуманізм ХХІ століття”, котра днями відбулася у його рідному селі, повідомляє Ігор Галущак для порталу "Релігія в Україні".

Сама ж ідея ж проведення такого зібрання та відновлення гуманістичних бесід у Дунаєві належить настоятелю костелу Святого Станіслава отцю Юзефу Куцу та письменниці, лауреату Шевченківської премії Галині Пагутяк. Саме пані Галина поширила у засобах масової інформації розповідь про латинського архієпископа Григорія із Санока та італійського поета Каллімаха, які у середньовіччі збирали у Дунаєві гуманістів з різних країн Європи. Архієпископ Григорій тоді розбудовував Дунаїв, він був поруч із селянами у лиху годину татарської навали й не гордував спілкуватися з місцевими посполитими їхньою рідною, себто українською мовою.

Юрій Бобало у своєму виступі на конференції, зокрема, зазначив: "Я з діда-прадіда пов'язаний зі своїм рідним селом Дунаїв, котре багате  історією, культурою, своїми мудрими, добрими та освіченими людьми. Не знаю, чи вживали тоді прості селяни слово “гуманізм”,  але більшість із них сповідували християнські, гуманістичні чесноти, виявляючи у конкретних ділах свою доброту, милосердя, жертовність. Не були осторонь дунаївці  й  заклику митрополита Андрея Шептицького, коли галичани збирали  кошти та харчі на допомогу тим українцям, які потерпали від великого Голодомору 1932-1933 років на Великій Україні".

На Львівщині відбулася конференція “Християнський гуманізм ХХІ століття”

"Ми  знаємо, — зауважив ректор, — що  в історії українсько-польських  взаємин були складні і трагічні сторінки. Не оминули вони і Дунаїв. Але з розповідей родини, старожилів села знаю, що впродовж багатьох років між українцями, поляками і євреями  існували нормальні, добросусідські стосунки. Як відомо, село Дунаїв оминула так звана пацифікація тридцятих років. Були випадки, коли у лиху годину українці рятували поляків, а поляки — українців. Це ж стосується і переховування євреїв жителями села у роки нацистської окупації.  Гадаю, що одним з проявів гуманізму українців і поляків, зокрема, жителів Львова і Вроцлава, Львівської і Вроцлавської політехнік стало відкриття 2011 року на Вулецьких пагорбах, біля гуртожитків Львівської політехніки, пам'ятника львівським професорам, яких нацисти розстріляли в ніч з третього на четверте липня 1941 року, брутально  порушивши  одну із головних  християнських заповідей “Не убий!”.


Професор Юрій Бобало також торкнувся проблеми гуманітарної складової політехнічної освіти. Адже саме ця складова  значною мірою формує філософію буття молодого фахівця ХХІ століття, його світогляд і життєву позицію. З глибокими філософськими роздумами про християнський гуманізм виступила й письменниця Галина Пагутяк.

Відтак, дунаївські гуманістичні бесіди учасники конференції вирішили проводити у селі щороку, сподіваючись на розширення кола їх учасників.
    
Фото прес-служби Національного університету “Львівська політехніка”

Теги: