Синод єпископів УГКЦ удосконалить законодавчу базу ЦерквиЄпископ Євген (Попович), голова Канонічного відділу УГКЦ, 3 вересня представив членам Синоду Єпископів УГКЦ в Івано-Франківську нові правильники (статути) для парафій та єпархій. Єпархіальні єпископи мають обов’язок втілювати в життя норми канонів партикулярного права УГКЦ у своїх партикулярних Церквах, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ.

Як повідомив владика Євген, правильники підготували на доручення попереднього Синоду Єпископів. «Серед них є низка статутів, які в майбутньому мають допомогти краще організувати життя нашої Церкви. Зокрема, це Правильник парафії з уже готовими зразками статутів парафіяльних рад та економічних рад, які мають діяти при парафіях», – сказав владика.

Голова Канонічного відділу запевняє, що Правильник парафії допоможе врегулювати життя парафії, якщо говорити про канонічний аспект. Тобто регулюватиме відносини між парохом і парафіяльною радою, парохом і його сотрудниками, катехитами та іншими вірними, які працюють при парафії.

Другим документом, який Канонічний відділ представив Синоду Єпископів, – це є Правильник протопресвітера, який також має на меті допомогти врегулювати завдання, обов’язки, відносини протопресвітера з єпархією, єпископом, зі священиками, які працюють в його деканаті.

Членам Синоду представили і Правильник єпархіальної курії, в якому також показано всі механізми, як мала б функціонувати курія єпархії, відповідальність кожної особи в курії та їхні стосунки з єпархом. «Так, сьогодні є єпархіальні курії, але вони діють по-різному. Хочемо, щоб кожен єпарх узяв собі за основу цей правильник і на його основі творив куріальні структури», – пояснив голова відділу.

Також Канонічний відділ представив на розгляд Синодові єпископів Статут єпархіального собору. Тобто кожна єпархія має знати, як підготувати Собор, кого покликати на нього.

«Для отців Синоду представили і зразки різних документів, формулярів, які є необхідними в житті кожної єпархії. Адже єпархія – це люди, священики, які мають різні потреби», – зазначив владика Євген.

Загалом голова Канонічного відділу окреслює як позитивну законодавчу базу УГКЦ. Єпархії, митрополії мають свої якісь статути, правильники… Але Синод Церкви, за його словами, хоче їх узагальнити й уніфікувати.

У коментарі Департаменту інформації УГКЦ священик Віталій Токар під час Синоду єпископів УГКЦ нагадав, що Синод єпископів УГКЦ, який відбувся у Бразилії 2011 року, затвердив робочу групу для доопрацювання норм кодифікованого партикулярного права УГКЦ. Синод єпископів УГКЦ 2014 року затвердив терміном на три роки канони партикулярного права УГКЦ. Глава УГКЦ, завершуючи правом передбачену процедуру встановлення законів, у березні 2015 року проголосив ці канони і постановив, що після їх публікації в «Благовіснику Верховного Архиєпископа УГКЦ» вони стануть обов’язковими до виконання ad experimentum з 7 квітня (25 березня) 2015 року протягом наступних трьох років.

«Слід зазначити, – каже о. Віталій, – що перед проголошенням ці норми були перекладені італійською мовою і Глава Церкви ознайомив із їх змістом Апостольський Престол, а саме Конгрегацію для Східних Церков».

У декреті Верховний архієпископ УГКЦ Святослав наголосив, що «синодальні закони повинні пильно і ретельно дотримуватися усім Божим народом наших єпархій і екзархатів».

Було також підкреслено, що скасовуються 146 канонів партикулярного права, затверджених на Синоді єпископів УГКЦ, що відбувся у Львові у 2001 р., та всі інші синодальні закони, які суперечать цим канонам або які стосуються матерії, повністю врегульованої новими канони партикулярного права УГКЦ.

Водночас, за словами о. Віталія, усі нижчі законодавчі влади УГКЦ заохочуються пристосувати свої норми до нового законодавства. «Звідси випливає, що канони партикулярного права мають ту саму міць, що й закони Кодексу канонів Східних Церков, тобто стають обов’язковими до виконання аж до їх скасування або змінення найвищою владою Церкви свого права», – сказав священик.

Він наголосив, що єпархіальні єпископи мають обов’язок втілювати в життя ці норми у своїх партикулярних Церквах, вказуючи, де є труднощі, які норми потребують ще доопрацювання, які зі слушних причин слід змінити, щоб вони були життєвими. «Нині, з огляду на короткий час з моменту проголошення, важко сказати, наскільки ці закони були втілені і стали обов’язковими до виконання», – зауважив він.

За його словами, канони партикулярного права будуть чинними три роки і це є нагодою зібрати зауваження, критику та внести зміни, щоб після часу ad experimentum проголосити їх без обмеження часу.

Фото inet21.com

Теги: