Квіти до меморіалу також поклали генеральний консул Республіки Польща в Харкові Януш Яблонський, представники керівництва облдержадміністрації, обласної та міської рад, православного і католицького духовенства, громадських організацій.

Під час церемонії владика Митрофан відслужив панахиду за жертвами політичних репресій. Учасники мітингу поклали квіти до меморіалу з української та польської сторін, вшанували пам'ять жертв хвилиною мовчання.
Харківський єпископ УПЦ КП взяв участь у заходах, присвячених 78-й річниці радянської агресії проти Польщі
17 вересня 1939 року, порушивши польсько-радянський пакт про ненапад, Червона Армія ввійшла на територію Республіки Польща. Таким чином, радянська агресія реалізувала положення, викладені в секретному протоколі радянсько-німецького пакту Молотова-Ріббентропа, які стосувалися розділу територій або ж переходу до радянської зони впливу Польщі та інших суверенних держав Центрально-Східної Європи: Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії та Румунії.

Без оголошення війни радянські війська перетнули Східний кордон Польщі по всій його протяжності. Цей напад порушував польсько-радянський пакт про ненапад від 1932 року, та інші угоди, укладені урядами обох країн; уряд СРСР пояснював це фактичною ліквідацією Польської держави та відсутність в ній верховної влади. Разом з фашистами радянські воїни влаштовували спільні паради.
 
Одним із наслідків радянської агресії було захоплення 200 тис. польських полонених. Наступні роки радянської окупації протягом Другої світової війни були періодом переслідування поляків. Громадяни Другої Речі Посполитої були змушені прийняти радянське громадянство. Вглиб СРСР депортовано сотні тисяч поляків, котрі жили на територіях, окупованих Червоною Армією. Радянська влада мала на меті змінити соціальні структури східних земель Другої Речі Посполитої з одночасним залученням дешевої робочої сили. У 1940 році радянські війська приступили до знищення польських еліт: понад 20 тисяч поляків страчено під час масових розстрілів в Катині, Харкові та Твері.

Теги: