В УГКЦ досліджують сльози, які течуть зі скульптури Богоматері

В селі Грушів Дрогобицького району Львівщини течуть сльози з місцевої скульптури Богоматері

В селі Грушів Дрогобицького району Львівщини течуть сльози з місцевої скульптури Богоматері, повідомляє Газета по-українськи.

— Ми не знаємо, чи то сльози радості чи смутку. Але що то знак згори — сумніву нема, — каже львів'янин 52-річний Ярослав Крик. Із дружиною та двома дорослими дітьми приїхав у середу зранку в село.

1987-го там над старою каплицею Пресвятої Трійці тричі об'являлася Матір Божа, кажуть старожили. Прочани з усього Радянського Союзу їздили молитися. За рік місцеві розбудували каплицю, а при в'їзді у село вимурували скульптуру Богоматері. У вівторок, 10 травня, місцеві побачили, що з її очей потекли сльози.

3-метрова фігура Богородиці стоїть під кованим навісом.

— Та хто таке міг домалювати? Видиш, усе природно, сльози наче пливуть по обличчі, — шепче подрузі на вухо жінка у білій хустині.

— Ну, але не скапують. І не течуть, просто знаки видно від мокрого наче, — відповідає та.

Стають перед вівтарем, на папірцях записують імена рідних. Кладуть до купки, на відправу за здоров'я. У торбину поряд кидають 20 грн.

— Молебень та акафісти о 10.00, 12.00, 15.00, 18.00 та 20.00 правляться. Священик зачитуватиме імена. То дуже помічні молитви. Зараз май, місяць Матері Божої, а тут ще й таке чудо сталося, — звертається до жінок місцевий житель 65-річний Йосип Онуфрійович. Він сьогодні чергує біля скульптури. — Тут постійно хтось є, — пояснює. — Домовилися з односельчанами, що по 2 години з кожної хати хтось чергуватиме. Треба приїжджим пояснювати, що до чого, за пожертвами дивитися. Вночі, правда, нікого нема, але освітлюється постійно.

Сльози Марії побачили двоє 9-класників Андрій Летнянка та Іван Жук. Вчителька із християнської етики доручила сфотографувати скульптуру для альбому-презентації про село.

— Треба було Матінку Божу, нашу школу і капличку сфоткати, — розказує Андрій Летнянка. — Ми з Іваном прийшли. Почали знімкати з дороги. Коли глянули на екран, побачили, що по лиці Марії течуть сльози, а на грудях наче пляма від води. Побігли в школі розказувати. Як верталися, біля фігури вже було багато людей.

— Інформація так скоро ширилася, що я ще нічого не знав, а мені жінка з Італії подзвонила і каже: "Що то у вас там в Грушеві таке сталося, наче Матір Божа заплакала?" — говорить 48-річний Іван Мороз із Дрогобича. — Чув, що то не дуже добре, коли ікона чи фігура плаче. Ліпше, коли мироточить або оновлюється. Старші говорять, що то попереджувальний знак. Від молоді чув, наче вичитали в інтернеті, що має Третя світова війна починатися.

У Дрогобицько-Самбірській єпархії досліджують явище.

— При Єпархії створена комісія на чолі з владикою.  В Україні останні 10–20 років нічого подібного не траплялося. Тому в нас немає досвіду. За кордоном залучали вчених, ті робили мікрорентгени, — говорить отець Олег Чупа, 30 років, із Самбірсько-Дрогобицької єпархії. — У мене немає сумніву, що сльози з очей Богородиці в Грушеві — це Боже чудо. Господь хоче пробудити в людей віру, навернути грішних. Знаки можуть і попереджати про щось важливе. Коли у Грушеві явилася Богородиця, розпався Радянський Союз.