На Сумщині громада УПЦ КП перейшла в УПЦ МП, а на Львівщині подолали тривалий конфлікт між православними і греко-католиками

26 вересня в місті Шостка (Сумська обл.) Свято-Троїцкая парафія Київського Патріархату на чолі зі священиком перейшла в юрисдикцію Української Православної Церкви (Московський Патріархат), повідомляє Православие.ру.

Раніше Володимир Скиба, колишній ієромонах Силуан, клірик Конотопськой єпархії УПЦ КП звернувся до єпископа Конотопського і Глухівського Іосифа з УПЦ (МП) з покаянням і проханням прийняти його разом з членами общини в церковне спілкування з Конотопською єпархією УПЦ (МП).

Як повідомляється, владика Іосиф зробив чин приєднання до Православної Церкви, а члени общини сповідали свою вірність Церкви Христової і зречення від лжеверія і діяльності розкольників. Після закінчення чину приєднання і освячення храму Святої Трійці була здійснена літургія, яку очолив єпископ Іосиф.

27 вересня у селі Муроване Львівської області правлячий архиєрей УГКЦ Михаїл Колтун освятив храм Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Невелику дерев’яну церкву спорудили з тих причин, що місцева православна парафія уже протягом багатьох років не допускає громаду греко-католиків до великого храму, який згідно рішень різних державних інстанцій належить УГКЦ. Відкриття парафіяльного храму у селі Муроване поклало край довголітньому міжконфесійному конфліктові. Громада УГКЦ, де-юре володіючи храмом, не мала доступу до нього, повідомляє Сatholicnews.

Владика Михаїл наголосив, що «ми свою ідентичність визначаємо через єдність з Апостольським престолом, через єдність зі Святішим Отцем Папою Римським і за це ми терпимо… Але пам’ятаймо, що це свідчення про єдність у Церкві – це воля Господня. Щоб ми могли свідчити любов з Верховним апостолом і могли бути об’єднані в любові», – сказав архипастир. Також архиєрей зазначив, що інші Церкви також прагнуть віднайти цю втрачену взаємоповагу і любов між Церквами, бо Господня воля «щоб усі були одно».

До парафії УГКЦ у цьому селі належать мешканці дев’ятнадцяти хат. Однак пожертви на храм складали мешканці багатьох населених пунктів Белзького, Сокальського і Червоноградського районів. Також до цього долучилися і парафіяни православної церкви села Мурованого. Храм споруджували два з половиною місяці. Священик-адміністратор парафії ще планує обшити стіни дерев’яними дошками та облаштувати територію довкола храму.