Українські православні єпископи поза межами України оприлюднили спільне Різдвяне послання

Дорогі улюблені у Христі брати і сестри!

Христос Рождається!

В невгамовний та затемнений світ з’явилось блискуче світло Вифлеємської зірки, - зірки, яка звістила про воплочення Того, Хто просвітить темряву і заспокоїть море невгамованості своїм миром. В нічну тишу пробиває чарівний ангельський спів звіщаючи про найбільше Боже виявлення любові до людства, - виявлення любові, що посилає Свого Єдинородного Сина на землю. Сам Бог, що так довго не відповідав невгамовному та затемненому світові, нарешті відповів! Христос Народився! З нами Бог! Людина ніколи не перестає дивуватися, - ніколи не зможе збагнути цього своїм розумом, - лише вірою, - тому що розум схвильований участю самого Бога, сам Створитель став людиною. В яслах Боже Дитя взяло форму, яку ми б могли бачити і розуміти як істинний Шлях. Своїм життям, своїм вченням, проявився нам шлях! Шлях, про який віствував хор ангельський: “Мир добрим людям!” Шлях стає Його Миром, що Він посилає всім, хто хрещений у Христі, щоб мати бажання творити добро іншим.

Народження Ісуса Христа було особливою подією в історії світу. Це сталося тільки раз! Слово стало тілом! Рік за роком ми згадуємо цю подію піснями та колядками про проявлення Божої любові людству. Проте, згадувати - це не просто пам’ятати подію з минулого, але привести цю подію у наше життя і жити з нею. Отже, Христос Народився і ми пам’ятаємо про цю ніч коли Його світло ввійшло в світ темряви; з нами Бог, бо світло Його життя веде і утримує нас зараз та безкінечно. З нами Бог, Його мир перебуває в печерах наших душ, Його шлях проникає через наше життя.

Христос Народився, так, подія з минулого, - так, подія, яка постійно пробуває у душі тих, хто приймає новонародженого Христа. Минуле стає теперішньою миттю життя. Слово стало тілом і пробуває між нами!

Улюблені: це найлегше загородити Христа стінами церкви, - обмежити Його, зачинити Його у найглибшій та найменшій святині наших сердець, обмежуючи Його лиш недільною ранковою частиною нашого життя. Тут, зачинене, Слово не стане тілом! Слово не відповість спраглому та голодному за миром світові. Святкування Різдво залежить від нас і воно повинно нагадувати нам, що Бог є тут, що Він перебуває між нами! Де люди сумують, де люди поранені чи тіло побите, де діти голодні чи люди в потребі, там ми повинні бути, як послідовники новонародженого Христа-Немовляти, - там, Слово мусить стати тілом в ім’я Господа та за “Мир на землі, між людьми благовоління”. Тоді, і тільки тоді, Різдво буде мати значення у нашому житті. Тоді, і тільки тоді, ми зможемо виголошувати Христос Народився і з нами Бог!

Нехай Слово стане тілом і перебуває між нами, проводячи наше життя під час наступного Нового Року Своєю любов’ю та миром. Це є молитва ваших ієрархів, щоб ви відчули святе Різдво та Новий Рік наповнені благами з висоти.

Христос Рождається! Славімо Його!