26 квітня у Свято-Іллінському храмі Чорнобиля відбулося прославлення у лику місцевошанованих святих протоієрея Сергія Бондаренка, а 4 травня у Львові відбудеться урочисте відкриття канонізаційного процесу єпископа Рафала Керницького. Обидва священнослужителя визнані сповідниками віри, повідомляє "Релігія в Україні".
26 квітня, у день 26-ї річниці Чорнобильської катастрофи, з благословення Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира відбулося прославлення у лику місцевошанованих святих протоієрея Сергія Бондаренка. Літургію у Свято-Іллінському храмі Чорнобиля, за якою відбулося прославлення новго святого УПЦ (МП), очолив митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел. Йому співслужили архієпископ Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, єпископи - Макарівський Іларій та Васильківський Пантелеімон, настоятель Свято-Іллінського храму протоієрей Миколай Якушин та духовенство регіону.
Як повідомляє сайт УПЦ, майбутній святий прийняв священний сан у Києво-Печерській лаврі в 1907 році і був направлений проходити служіння в рідне місто Чорнобиль. У 1933 році батюшка був заарештований за безпідставним звинуваченням і три роки відбував незаслужене покарання у в'язниці. Після звільнення в 1937 році отець Сергій повернувся до священицького служіння і був призначений настоятелем Свято-Іллінського храму в Чорнобилі. Віруючі любили свого пастиря, доброго і ревного, що заслужив повагу серед людей. У 1937 році атеїстична влада пред'явила отцю Сергію ряд звинувачень, одне з яких полягало в тому, що батюшка просив не закривати православні храми. Влада обіцяла відпустити отця Сергія, якщо напередодні Великодня він скаже прихожанам, щоб вони не вірили в Бога. На Великдень батюшка вийшов до пастви зі словами: «Христос Воскрес!" і освятив паски. Після цього священнослужителя було заарештовано. Його мучили, вимагаючи зректися Бога. Священномученик Сергій терпляче переніс всі скорботи, страждання і був розстріляний 21 серпня 1937 року. Місце поховання отця Сергія невідомо.
4 травня у Лвівській архікафедрі латинського обряду відбудеться урочисте відкриття канонізаційного процесу єпископа Рафала Керницького, довголітнього настоятеля латинської архікафедри у Львові. 3 травня випадає сота річниця від дня його народження.
В післявоєнний період, коли комуністичний режим вів активну боротьбу з релігією на Західній Україні, о. Рафал Керницький, повернувшись з сибірських таборів, розпочав у Львові душпастирське служіння в кафедральному храмі, котрий залишався чи не єдиним діючим храмом римо- і греко-католиків України. "Отець Рафал оточив сердечною опікою вірних католиків візантійського обряду, наражаючись на величезну небезпеку. Він охоче служив їм у Катедрі, допомагав священикам, які таємно сповідали там своїх вірних, організовував свята згідно з їхнім обрядом, уділяв хрещення, сповідав, благословив подружжя", говориться у Пастирському листі голови Конференції римсько-католицьких єпископів України архиєпископа Мечислава Мокшицького з нагоди відкриття беатифікаційного процесу єпископа Рафала Керницького.
"Нехай наша присутність 4 травня в Катедрі стане дійсним знаком вдячності і підтвердженням слів бл. Йоана Павла ІІ, який 3 червня 1991 р. в Любачові говорив: «Отець Рафал – хто ж його не знає!?»", — закінчує свого листа архієпископ Мечислав Мокшицький.