Через брак коштів у Львівському музеї історії релігії не можуть завершити реставрації

Львівський музей історії релігії розміщений у приміщеннях колишнього Домініканського монастиря — унікальної пам’ятки архітектури кін. XIV—XVIIIст.ст. Цю споруду історики й мистецтвознавці називають найкращою перлиною Східної Європи. Збереження цієї будівлі, її реставрація є нагальною проблемою сьогодення.

Через брак коштів у Львівському музеї історії релігії не можуть завершити реставрації унікального настінного живопису. Відновлювати розписи почали 2 роки тому власним коштом, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на 5 канал і Діловий форум.

Львівський музей історії релігії розміщений у приміщеннях колишнього Домініканського монастиря — унікальної пам’ятки архітектури кін. XIV—XVIIIст.ст. Цю споруду історики й мистецтвознавці називають найкращою перлиною Східної Європи. Збереження цієї будівлі, її реставрація є нагальною проблемою сьогодення.

Шість композицій Кароля Політинського відмили від штукатурки та фарби. Тепер потрібно усе закріпити та відновити колір. Якщо цього не зробити – усі старання реставраторів зведуться нанівець.

Оксана Садова, художник-реставратор: “У Львові у такій кількості відкритий він вперше і це є дуже цінна знахідка”.

Стіни львівського музею історії – прикрашені настінним розписом. Ось ці дві картини є копіями фресок із галереї канделябрів у Ватикані. Їх писав польський художник Кароль Політинський.

Оксана Садова, художник-реставратор: “Він тут переосмислив і вніс своє бачення і своє наповнення іншим смислом тих композицій. Так наприклад композиція виноградник господній він вказав на важливість для Львова чотирьох орденів монарших згромаджень”.

Майже півстоліття розпис – приховували шари фарби, клею та штукатурки. Зображення Політинського замалювали, коли готували залу до атеїстичної виставки.

Зоряна Білик, директор музею: “Вдалося якось умовити, коли перший секретар Ленінського райкому партії тупаючи ногами кричав усе це замальовувати, вдалося якось вмовити майстрів дати більше крейди і менше клею, бо все таки мріялося що будуть ще такі часи коли це вдасться відновити”.

Реставратори кажуть: лише це і врятувало унікальні фрески кінця 18 початку 19 століття – від цілковитого знищення. Якби у розчин додали більше клею, малюнків би уже ніхто не побачив.

Олег Рішняк, художник–реставратор: “Ми мусили зняти всі ці набіли вапняні, затирки, шпаклювання так акуратно, настільки делікатно щоби не пошкодити авторського фарбового шару”.

Під час реставрації – під дерев’яними панелями, якими оббиті стіни, знайшли ще 6 настінних композицій, на відновлення яких потрібні додаткові кошти. Проте на завершення усіх реставраційних робіт у залі музейникам потрібно ще приблизно 300 тисяч гривень.