Очільники делегацій Помісних Православних Церков, що прибули в Україну на святкування 20-ліття предстоятельського служіння глави УПЦ митрополита Володимира (Сабодана), поділилися думками щодо подолання церковного розділення в Україні, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Православіє в Україні.
Так, митрополит Гальський Емануїл, Константинопольська Православна Церква, повідомив, що ще у 2008 году, коли до Києва приїжджав Вселенський Патріарх Варфоломей і служив разом з Патріархом Олексієм ІІ, він (Варфоломей - ред.) мав "такі батьківські наміри, щоб сприяти відновленню єдності Церкви в Україні". І ми віримо, сказав владіка Емануїл, "що до цього є лише одна дорога – це повернення розкольників у Православну Церкву, яку очолює Митрополит Володимир".
На думку представника Константинополя, діалог з неканонічними юрисдикціями мусить продовжуватись, "аби не залишати можливості виникненню більшого числа інших розкольницьких общин або груп".
Константинопольський Патріархат не має зв'язків з неканонічними автокефальними угрупуваннями в Україні. "Він їх не визнає і не визнає у майбутньому. І Константинопольська Церква не має іншої лінії, окрім тієї, яка властива всім православним", -- запевнив митрополит Емануїл, відкинувши можливість однобічного визнання Константинополем УПЦ Київського Патріархату. Адже, за його словами, "Вселенський Патріархат завжди дивився не на свої інтереси, щоб їх якось захистити або відстояти, а щоб захищати інтереси всієї повноти Православної Церкви".
Митрополит Месогійський і Лавреотікійський Миколай, Елладська (Грецька) Православна Церква, заявив, що кожна Церква має свої особливості та свої історичні характеристики, тому не можна накладати на Україну якісь лекала і "добре, щоб, скажімо, одна Церква вивчала історію іншої".
Заперечивши можливість визнання УПЦ КП, владика наголосив, що "вилікування розколу — це внутрішнє питання Української Православної Церкви, і вирішувати його вона має так, як сама вважає за потрібне, щоб не було тиску з боку інших Помісних Православних Церков".
Разом з тим владика нагадав, що в Греції також є проблеми з розколом старостильників. "Це почалося в 1924 році, і скоро вже виповниться майже 100 років, як цей розкол триває, -- каже він. -- У моїй митрополії є 18 монастирів і 12 парафій, які належать до семи різних старостильницьких юрисдикцій, які навіть не спілкуються між собою. Я вимушений дуже обережно до них ставитися, дуже делікатно. Два з цих монастирів і чотири парафії сьогодні вже готові перейти до нас — і це через 100 років!"
Владика повідомив, що в Греції Священний Синод прийняв рішення не визнавати хрещення старостильників, а приймати їх тільки через перехрещення. "Але я мав велику проблему в моїй Митрополії через те, що до нас приїхало чимало людей із Росії, України, які живуть за старим календарем. А це тисячі людей, -- зауважив митрополит. -- Тож я попросив дозволу Священного Синоду приймати їх через миропомазання, і ми їх прийняли. Дійсно, їх дуже багато перейшло до нас". Митрополит Миколай мав на увазі людей, які, приїхавши до Греції з Росії, України та інших країн, почали хрестити своїх дітей у грецьких старостильників з огляду на однаковість календаря, не знаючи, що в Греції старостильники визнані розкольниками. Саме їх митрополит Миколай приймав через миропомазання.
Для подолання розколу у грецькому середовищі митрополит Миколай відвідує неканонічні громади, спілкуюся з ними, щоб зрозуміти їхні прагнення та намагання. Наприклад, каже владика, "вони дуже антиекуменістично налаштовані, дуже консервативні. Тому я намагаюся зрозуміти їхню логіку, через що вони мене люблять... Але не відступаю, коли справа торкається принципових питань".
Митрополит Ловчанський Гавриїл, Болгарська Православна Церква, коментуючи недавній розкол серед православних у своїй країні, повідомив, що його подоланню сприяла позиція болгарського уряду, для представників якого було важливим канонічне визнання Помісними Православними Церквами лише однієї православной Церкви у Болгарії. "Наш уряд ухвалив такий закон про віросповідання, яким фактично розкол був скасований, -- зокрема сказав митрополит. -- Отже у нас, можна сказати, цього розколу вже немає... Пробували вони подавати до суду до Страсбурга, але там у них теж нічого не вийшло".
За його словами, болгарські розкольники написали покаяння і тоді їм повернули канонічні титули.
Архієпископ Люблінський и Холмський Авель, Польська Православна Церква, розповів, що у міжвоєнний період православні Польщі теж мали свої проблеми, але до розколу не дійшло. "Ми в 1924 році дістали автокефалію від Константинопольської Церкви, всі Помісні Церкви схвалили цю автокефалію. Але в цей міжвоєнний період у нас не було євхаристичного спілкування з Матір’ю-Церквою, з Московською Патріархією. Але час у таких питаннях є найкращим лікарем", -- сказав він.
Щодо визнання таїнств і "перехрещення", то Польській Православній Церкві вдалося з Римо-Католицькою Церквою підписати декларацію про взаємовизнання таїнства хрещення. Цьому сприяло те, що апостольське преємство (спадковість) було збережене в обох цих Церквах. У той же час глава УПЦ КП, за словами польського архієпископа, має анафему від РПЦ, відповідно "розкольники можуть засуджувати, мовляв, католиків приймають, а своїх не приймають. Але тут треба глибше сягнути, бо ця проблема бере початок від очільника".
Архімандрит Серафим (Шемятовський), Православна Церква Чеських земель і Словаччини, вважає основною проблемою у Словаччині поширення уніатства. Ця проблема, яка пов"язана з Греко-Католицькою Церквою, наразі "більш-менш згладжена, тому що немає причин для боротьби". Але 1998 року, коли Греко-Католицька Церква повернула собі всю нерухомість, "а нам коштом держави компенсували грошима, ми були вимушені будувати свої храми заново. І до цих пір продовжуємо їх будувати". При цьому тих, хто переходить з Греко-Католицької Церкви, заново перехрещують. "І якщо приходить священик, його заново хрестять, а потім – висвячують", -- повідомив архієпископ про особливості практики у своїй Церкві.