Волонтери із Західної Європи замість літнього відпочинку реконструюють помешкання для безпритульних в Україні
2 08 2012
Протягом липня "Карітас" в Дрогобичі (Львівська область) приймав близько 20 гостей із Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції та Голландії. Волонтери різного віку, статті, соціального статусу і інтересів приїхали до України, щоб допомогти відновити притулок для безхатченків «Наша хат», повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на організаторів заходу.
Вони у виборі поміж літнім відпочинком і покращенням умов життя для соціально незахищених українців обирають друге ─ допомогу ближньому. Чотири тижні поспіль тривав міжнародний будівельний табір, робота іноземних волонтерів і самих безпритульних кипіла, а місцева молодь і працівники "Карітасу" долучалися до справи, також забезпечуючи дозвілля і знайомство з Україною для іноземних гостей.
Такі будівельні табори відбуваються починаючи з 2007 року завдяки співпраці "Карітасу" Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ із німецьким Міжнародним будівельним чином (Internationaler Bauorden (IBO)). Щороку Карітас оголошує потребу у допомозі, і влітку волонтери із усієї Європи, які подали заявку на участь у будівельних таборах, з-поміж запропонованих оголошень обирають Україну.
Місцевий Карітас відвідали вже гості з Німеччини, Австрії, Чехії, Франції, Польщі, Нідерландів, Швейцарії. Раніше саме фізична праця таких іноземців дозволила відновити напівзруйновані покинуті військові бази, з яких постали господарські корпуси реабілітаційного центру «Назарет» та соціальний гуртожиток для бездомних «Наша хата».
О. Ігор Козанкевич, директор місцевого "Карітасу" розповідає: «Не встигли ми подякувати першій групі волонтерів, як до нас приїхали нові хлопці та дівчата із Європи. Вони продовжують працювати над системою водопостачання у «Нашій хаті», а також допомагають під час внутрішніх будівельних робіт. Всі волонтери дуже привітні, дружні, відкриті і готові допомагати навіть понад свої сили. Нам, українцям, є чому в них повчитися! Вони приїхали сюди натомість тому, аби відпочивати на морі, мандрувати екзотичними країнами чи займатись будь-чим іншим, на що вистачає відпустки. А чи готові пожертвувати ми, якщо не свої кошти чи певні матеріальні блага, то принаймні час для тих, хто перебуває у кризі?».
Повернутися назад