Religion.in.ua > Україна > Відкрилися Успенські читання в Києві

Відкрилися Успенські читання в Києві


27 09 2009
Відкрилися Успенські читання в КиєвіКиїв будувався, за задумом його найдавніших і найславетніших зодчих, за подобою Старого міста в Єрусалимі, де старе місто розглядається як сакральний простір, храм, а вівтар цього сакрального храму – це центральний собор у місті (у випадку Києва – це Софійський собор), а Свята святих – це власне соборний вівтар. У плануванні центральних кварталів стародавнього Києва можна знайти ремінісценції Константинополя, сприйнятого крізь призму його як наступника Римської імперії – «другого Риму».
Сьогодні, у день свята Воздвиження Хреста Господнього, у 45 корпусі Києво-Печерської лаври відкрилися дев’яті Успенські читання. Цього року авторитетний міжнародний форму має назву «Пам’ять і надія: обрії та шляхи осмислення». До участі в ньому запрошені авторитетні богослови, філософи та мислителі з Україні, Росії, Білорусі, Італії, Франції, Німеччини та інших країн.
Захід вітальним словом відкрив предстоятель УПЦ митрополит Київський та всієї України Володимир. Він побажав гостям і учасникам конференції натхнення, плідних дискусій і закликав на всіх присутніх Боже благословення. Також він виголосив промову під назвою «Пам’ять про Новий Єрусалим: київська традиція» (текст її вміщено в  розділі «Публікації»). Також з програмною промовою виступив Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович. У своєму виступі він наголосив на тому, що слід пам’ятати про триєдність «Віра – надія – любов», адже без віри існування людини стає сутнісно обмеженим і а без надії – безбарвним, і тільки любов збагачує життя розмаїттям проявів і емоцій.
Відкрилися Успенські читання в Києві
З окремою доповіддю про Київ як новий Єрусалим виступив ректор КДАіС архієпископ Бориспільський Антоній (Паканич). Він нагадав присутнім про те, що Київ будувався, за задумом його найдавніших і найславетніших зодчих, за подобою Старого міста в Єрусалимі, де старе місто розглядається як сакральний простір, храм, а вівтар цього сакрального храму – це центральний собор у місті (у випадку Києва – це Софійський собор), а Свята святих – це власне соборний вівтар. У Києві функцію такої квінтесенції сакрального виконує мозаїка «Богоматір Оранта» в абсиді Софійського собору. Також архієпископ Бориспільский підкреслив, що в плануванні центральних кварталів стародавнього Києва можна знайти ремінісценції Константинополя, сприйнятого крізь призму його як наступника Римської імперії – «другого Риму».
Про другий і третій Рим говорив і єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр (Драбинко). У свій промові під назвою «Київська ідея: історія та сучасність» він говорив також про віхи у розвитку і трансформації київської ідеї, починаючи від «Слова про закон і благодать» митрополита Іларіона і закінчуючи українськими мислителями ХХ століття, зокрема Д.Донцовим та Ю.Липою. секретар предстоятеля УПЦ підкреслив те значення, яке мала для наших предків київська ідея, і наголосив на необхідності її адекватного сприйняття сучасниками (повний виклад його промови можна буде прочитати у нашому виданні завтра – А. Д.).
На завершення першого дня конференції виступив протоієрей Миколай (Макар), який говорив про безмежність віри, та звитягу надій у біблійному контексті.
Успенські читання триватимуть у Києві до 30 вересня включно. Засідання проходитимуть у Києво-Могилянській академії, Софійському історичному заповіднику, Інституті філософії, та Інституті св. Томи Аквінського.





Повернутися назад