Religion.in.ua > Україна > В УГКЦ розповіли про обставини дискусії щодо Волинської трагедії та про «бермудський трикутник» Росія–Польща–Україна
В УГКЦ розповіли про обставини дискусії щодо Волинської трагедії та про «бермудський трикутник» Росія–Польща–Україна5 07 2013 |
|
"Ми не можемо дивитись на україно-польські відносини лише під кутом Волині. Маємо побачити, що завдали цієї глибокої і великої кривди одне одному. І ті, котрі відійшли, волають до нас не голосом конфлікту, а закликом: браття - робіть щось доброго!". Про це сказав сьогодні владика Венедикт, єпископ-помічник Львівський на прес-конференції у Львові з нагоди оприлюднення звернення Синоду єпископів УГКЦ щодо 70-х роковин "Волинської трагедії", повідомляє для порталу "Релігія в Україні" Іванна Рижан. Коментуючи "Волинські події" у зверненні, єпископ наголосив на християнському куті бачення даної проблеми. Зауважив, що до неї часто хочуть підходити дуже вузько, лише з історичного погляду, натомість проблема, за словами єпископа, є ширшою. Він акцентує на тому, що пункт бачення – "лише Волинь" - надто вузький. "Правду кожен бачить по-своєму: той, хто пише, також пише по-своєму, так як бачить, - вважає єпископ, - а вона є істиною тільки з християнського погляду, а тому і ширшою". "Ця подія, радше, мала б викликати у людей сум і співчуття, аніж суперечки і протистояння", - сказав єпископ і додав, що "і поляк, і українець щодня промовляють одну і ту ж молитву: «Отче наш», якою визнаємо Бога, як Отця, як Батька". Далі, за словами ієрарха, "коли дивитися на трагедію Волині під цим кутом, є дуже сумно, тому що браття українці кривдили своїх братів поляків, браття поляки кривдили своїх братів українців, завдаючи їм болю, маючи, однак, спільного Отця, котрим є Бог". Про два аспекти цієї події висловився Мирослав Маринович, віце-ректор Українського католицького університету, поділивши своє Віце-ректор УКУ зауважив, що дискусії завжди показують, наскільки ми дехристиянізовані у своєму мисленні. "Диву даєшся, коли прислухаєшся до голосів: ми вибираємо зручні для нас проміжки часу і починаємо аналізувати наші дії. У такому випадку обидві сторони говорять про відплатні акції", - наголосив він. Ділячись враженнями від перебування на теренах Польщі, Мирослав Маринович зауважив, що "Президент Польщі Броніслав Коморовський мав велику відвагу сказати засадничі речі: «Ми значно більше пам’ятаємо ті кривди, яких зазнали, але не пам’ятаємо про інших. Усі вдавалися до жорстоких і далеких від християнства вчинків»", - цитує пан Маринович. Президент, за його словами, здобувся на величезну мудрість. Бо, як зауважив пан Мирослав, є різні способи реагувати на кривду: один із них – витягнути шаблю і бити. Блаженніший Святослав, на переконання Мирослава Мариновича, у цей час виступив етнархом, запропонував зовсім іншу модель, в результаті "це був день, коли Польща змирилася з Церквою".
Відповідаючи на запитання журналістів про те, як має діяти громада, якщо Президент не висвітлює якоїсь чіткої позиції, пан Маринович, який, між іншим, очолює українське відділення міжнародного ПЕН-клубу, а також один з учасників ініціативної групи «Першого грудня», сказав, що деякі польські інтелектуали мають свої суб’єктивні позиції, які є хибними. "Мені хотілося б, щоб було краще розуміння політичної ситуації в Польщі", - сказав він і наголосив, що питання потрібно досліджувати і вивчати, а не говорити отак однозначно: "вони в Україні роблять так, а в Польщі так: усе має бути спершу вивченим, щоб можна щось більш-менш об’єктивного заявляти". Протистояння двох завжди створює прецеденти для третього, котрий з цього користає. Цю тезу Мирослав Маринович прокоментував як таку, що ми перебуваємо ніби у "бермудському трикутнику": Росія, Польща, Україна. З одного боку, за його словами, нам дуже спокусливо мати партнера і разом з ним подолати третього, але, на думку пана Мариновича, об’єднання супроти ворога може змінитися, тому це нехристиянський підхід. "Не союзи двох супроти третього, а розуміння того, що у всіх нас спільним є Бог", - наголосив доповідач. Повернутися назад |