В УПЦ відзначили День пам’яті першого київського князя-християнина Оскольда

Після активного обговорення, учасники «круглого столу» наголосили, що у 2015 році сповнюється 1155 років від часу походу на Константинополь у 860 році київського князя Оскольда та прийняття ним після цього християнства. Тому вирішено ініціювати підготовку, аби цей ювілей було відзначено у 2015 році на церковному та державному рівні.

З благословення Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира (Сабодана) 15 липня, на свято Покладання Ризи Божої Матері у Влахерні, у Києві в Національній парламентській бібліотеці України відбувся «круглий стіл», присвячений Дню пам’яті блаженного київського князя-християнина Оскольда (у хрещенні Миколая). Організаторами заходу виступили Ужгородська українська богословська академія ім. свв. Кирила і Мефодія УПЦ, Карпатський університет ім. Августина Волошина, Національна парламентська бібліотека України, Міжнародна академія богословських наук та Товариство па’мяті князя Оскольда, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".

У «круглому столі» взяли участь науковці, церковні, культурні та громадські діячі. Зокрема, були присутні представники від Ужгородської української богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія УПЦ, Міжнародної академії богословських наук, Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Інституту історії України НАН України, Інституту археології України НАН України, Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, Національної академії мистецтв України,  Київської православної богословської академії, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Карпатського університету ім. Августина Волошина, Національної парламентської бібліотеки України, Голосіївської районної державної адміністрації у м. Києві, Товариства па’мяті князя Оскольда, Київської міської «Просвіти» тощо.

Відкрив «круглий стіл» заступник голови Синодального відділу УПЦ, заступник Уповноваженого УПЦ з питань вищої освіти і науки, проректор Ужгородської української богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія УПЦ та віце-президент Міжнародної академії богословських наук професор архімандрит Гавриїл (Кризина), який передав учасникам заходу благословення від Предстоятеля УПЦ на проведення заходу з нагоди Дня пам’яті київського князя Оскольда, а також розповів, що блаженнійший митрополит Володимир щиро вболіває за відродження традиції вшанування цього першого київського князя-християнина і мученика за віру.

Як наголосив архімандрит Гавриїл, слова «відродження» та «традиція» у цьому питанні є ключовими. «Ми не повинні вигадувати щось нове, але маємо відроджувати ті наші церковні традиції, які були втрачені», - відзначив архім. Гавриїл. За його словами, деякі давньоруські літописи (зокрема Іоакіміський літопис) називали князя Оскольда блаженним та мучеником, а його пам’ять до «революції» 1917 р. щорічно відзначалася Православною Церквою саме 15 липня, на свято Покладання Ризи Божої Матері у Влахерні, яке безпосередньо пов’язане з походом київського князя Оскольда на Константинополь і його наверненням до християнства через чудо саме із Влахернською Ризою Божої Матері. Тому саме у цей день до 1917 р. Православна Церква щорічно у Києві здійснювала до Оскольдової могили урочисті хресні ходи за участі єпископату, духовенства і пастви й правила там молебні та панахиди за першого київського князя-християнина і мученика за віру Оскольда-Миколая. Тож проведення, починаючи з 2010 р., таких заходів з ініціативи УПЦ саме 15 липня стає вже усталеною практикою та  проявом відродження забутої церковної традиції та спадщини.

За словами представника УПЦ, сьогодні мова має більше йти не стільки про нову канонізацію князя-мученика Оскольда-Миколая, скільки про відновлення традиції його церковного пошанування як блаженного і мученика, про що ми довідуємось з історичних джерел, і яку згодом було забуто і втрачено. Архімандрит Гавриїл висловив сподівання, що така традиція буде відроджена в Україні, і князь Оскольд вшановуватиметься всіма православними українцями як блаженний мученик за православну віру.

Також на «круглому столі» були зачитані слова вітання від Уповноваженого УПЦ з питань вищої освіти і науки, ректора Ужгородської української богословської академії ім. св. Кирила і Мефодія УПЦ та  президента Міжнародної академії богословських наук, професора архімандрита Віктора (Бедь), який через хворобу не зміг безпосередньо взяти участь в науковому заході. На переконання архімандрита Віктора (Бедь), переданого у вітанні, «блаженний Великий князь київський Оскольд (Миколай у хрещенні), що походив із правлячої династії київських князів Києвичів, є надзвичайно виданою особистістю в історії Українського державотворення та Церковного будівництва, святе ім’я якого незаслужено було забуто в історії», а тому «повинно бути повернуто до сонму українських святих та до алеї історичної слави видатних державних і церковних діячів українського народу».

По тому виступив співголова «Товариства па’мяті князя Оскольда» Сергій Шумило, який розповів про етапи становлення християнства на Русі, починаючи від князя Оскольда і закінчуючи торжеством віри за св. князя Володимира, який остаточно утвердив християнство на Русі на державному рівні. За словами Сергія Шумило, процес християнізації Русі неможливо вмістити чи обмежити в одну дату, в один рік і тим паче день. «Це був довготривалий процес, який тривав понад століття. Розпочався він зі знайомства русів під проводом Оскольда із силою християнства під стінами Констянтинополя в 860 році, продовжився за часів його наступників – князів Ігоря, св. Ольги та Ярополка, і завершився за св. Володимира у вигляді офіційного Хрещення Русі. Тож Оскольда справедливо можна вважати «предтечею» Хрещення Русі, адже без початку за часів його правління християнізації Русі могло б не статись і подальшого поширення та утвердження християнства за св. Ольги і св. Володимира», - переконаний дослідник.

За його словами, досить символічним є той факт, що за давньою київською церковною традицією па’мять князя Оскольда вшановується 15 липня, потім вшановується 24 липня па’мять святої блаженної княгині Ольги і вже після цього 28 липня вшановується па’мять святого князя Володимира Київського. «Таким чином вибудовується певна церковно-історична ієрархія, відповідно до етапів становлення християнства на Русі», - сказав Сергій Шумило. При цьому, за його словами, невірно буде урівнювати хрещення за Оскольда та Володимира. «Це різні історичні етапи, які мали і різні наслідки. За Оскольда ще не було масового Хрещення Русі, це були лише локальні акти християнізації, початку поширення християнства серед народу, тоді як за Володимира відбувається вже офіційне і масове Хрещення Русі. Тому, говорячи про добу Оскольда, ми можемо говорити лише про початок християнізації Русі, а не про її офіційне Хрещення, як це сталося за св. Володимира. Але це не означає, що хрещення Оскольда не має такого значення, адже початок поширення віри має не менше значення, аніж її остаточне офіційне утвердження», - підсумував дослідник.

В ході «круглого столу» також виступили й інші науковці, культурні та громадські діячі.

Зокрема, народний художник України, академік Національної академії мистецтв України та професор Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва Володимир Прядка презентував присутнім намальовану ним велику картину, присвячену хрещенню Оскольда, а також макет розробленого ним пам’ятника первопросвітителю Русі князю-мученику Оскольду, який він пропонує встановити у Києві навпроти станції метро «Арсенальна». 

Доктор філософських наук, академік Академії наук вищої школи України, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені та провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України Дмитро Степовик озвучив пропозицію ініціювати перейменування однієї з вулиць Києва на честь князя Оскольда. А доцент Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Тетяна Воропаєва розповіла про підготовку на базі університету наукового збірника, присвяченого християнізації Русі за часів князя Оскольда. Прозвучали й інші виступи та повідомлення.

Після активного обговорення, учасники «круглого столу» наголосили, що у 2015 році сповнюється 1155 років від часу походу на Константинополь у 860 році київського князя Оскольда та прийняття ним після цього християнства. Тому вирішено ініціювати підготовку, аби цей ювілей було відзначено у 2015 році на церковному та державному рівні.