Науковці з України, Росії, Польщі обговорюють на конференції в Києві тему «Церковна еліта України»

24 жовтня у Київському національному університеті імені Шевченка відкрилася Міжнародна наукова конференція «Українська еліта як чинник цивілізаційного поступу українства». На конференції буде заслухано понад 100 доповідей науковців, причому одна з восьми секцій конференції працюватиме за темою "Церковна еліта України", повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".

На секції "Церковна еліта України" головуватимуть кандидати історичних наук Світлана Кагамлик, старший науковий співробітник Центру українознавства Київського національного університету ім. Т. Шевченка, та Ярослав Фощан, науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України.

Роботу цієї секції розпочне російський гість із Бєлгорода Микола Олійник. Він виголосить доповідь "Перехід Київської митрополії під юрисдикцію Московського патріархату". Тут, очевидно, йтиметься і про Гедеона Четвертинського, і про Лазаря Барановича, і про гетьманів Самойловича та Мазепу.

Справжнім відкриттям буде доповідь польських гостей - Вацлава Вєжбєнца та Йоанни-Ельжбети Потачек (обоє з лемківського міста Ярослав). Вони взялися за драстичний період церковної історії Закерзоння - після сталінської окупації 1944 року. У хаосі та крові тих років науковці розпізнали обличчя повноцінної церковної еліти - української ("Значення церковної еліти для українців в Польщі після Другої світової війни на прикладі отця Базилія Гриника").

Решту доповідей зроблять українські дослідники. Зокрема, Тетяна Трегубенко нагадає: музичний геній Бортнянського, Березовського та Веделя - плоди барокового виховання українських мас. Вичерпно про це у її доповіді "Роль української церковної  еліти в розвитку музичного мистецтва в Україні XVII – XVIII століттях".

Також прозвучать доповіді "Українська церковна еліта ранньомодерного часу: новий погляд на проблему", "Антоній Радивиловський як представник «нового духівництва» XVII ст.", "Українські архієреї – очільники Могильовської єпархії: досвід та перспективи дослідження" (про єдину в Речі Посполитій 18 століття православну єпархію. Найвідоміший єпископ тих часів - Георгій Кониський, імовірний автор "Історії русів" - настільної книжки Тараса Шевченка).

Також киянка Оксана Ластовська спробує довести, що ігумени православних монастирів -  частина українських еліт, про це свідчить теперішня наука ("Еліта українського православного чернецтва в сучасній українській історіографії").

Павло Подобєд виступить з доповіддю "Державно-церковні відносини в Україні за президентства Леоніда Кравчука". Дослідник пропонує говорити мовою науки про події тих часів - Харківський собор, утворення двох церков - УПЦ МП та УПЦ КП, перші "візантійські" кроки першого Президента України.

Загалом у конференції візьмуть участь низка польських, угорських та російських вчених, серед яких виділяється московський дослідник епохи церковного бароко Андрій Окара. Це представник класичної російської політології. Його погляд на ґенезу українських барокових еліт має багато своєрідних нюансів.

Оргкомітет конференції очолив Леонід Губерський – академік НАН України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.