Українського святого козака глибоко шанують у Греції, але мало знають в Україні

Святого воїна Іоанна Руського (1690 — 1730), козака з Полтавщини, глибоко шанують по всій Греції, він вважається особливим покровителем Еллади, одним з найулюбленіших і шанованих греками святих. 9 червня, в день пам'яті цього святого воїна, братія Афонського Свято-Пантелеймонова монастиря урочистим богослужінням вшанувала Іоанна Руського, нетлінна і чудотворна правиця якого понад 130 років зберігається в цій святогірської обителі, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Аfonit.info.

Святого воїна Іоанна Руського (1690 — 1730), козака з Полтавщини, глибоко шанують по всій Греції, він вважається особливим покровителем Еллади, одним з найулюбленіших і шанованих греками святих. 9 червня, в день пам'яті цього святого воїна, братія Афонського Свято-Пантелеймонова монастиря урочистим богослужінням вшанувала Іоанна Руського, нетлінна і чудотворна правиця якого понад 130 років зберігається в цій святогірської обителі, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Аfonit.info.

Народився Іван близько 1690 року на Полтавщині, в козацькій родині. По досягненні зрілого віку пішов у армію -- на території  Гетьманщини козаки набиралися в козацькі полки і вже в їх складі брали участь у російсько-турецькій та інших війнах. Так в 1711 р. під Азовом, де якраз воювали українські козачі полки, Іван потрапив у полон до турків. Погрозами страти, знущаннями і муками його намагалися змусити відректися від Христа і прийняти іслам, проте Іван залишився непохитний. Його продали в рабство одному малоазійському воєначальнику, що жив в турецькому місті Уркюп (грецький Прокопіон). Спочатку воєначальник також пробував примусити Івана прийняти іслам, але той незмінно відповідав йому: «Я християнином народився, християнином і помру!». За це праведника били, душили, палили розпеченим залізом, знущалися, кидали ночами в хлів до тварин. Однак він залишився православним.

З плином часу, бачачи твердість у вірі, лагідність і працьовитість Івана, господар і домочадці стали поважати його, і припинили знущання. Івана більше не примушували відректися від християнства. За наказом воєначальника Іван став працювати і жити на стайні. Вдень він працював, дотримувався строгого посту і молився, а ночами потайки ходив у печерну церкву святого Георгія, де на паперті читав молитви всенощного бдіння і регулярно причащався.

Незабаром господар розбагатів і став одним з найвпливовіших людей в Ургюп. Він пов'язав це з тим, що в його будинку живе праведник.

Помер Іван 27 травня/9 червня 1730 року. Могила святого відразу стала місцем паломництва представників усіх конфесій, що населяли Ургюп і його околиці. Через кілька років тіло знайшли нетлінним. У такому стані воно знаходиться і в наші дні.

У селищі святий Іоанн прославився не тільки праведністю, а й багатьма чудотворениями. З часом навіть турки-мусульмани, переконавшись, що Іван чоловік Божий, теж стали шанувати його.

Ніколи святий праведний Іоанн не допускав вилучення частинок від своїх мощей. Деякі паломники, прикладаючись до святих мощей, таємно відокремлювали частинки і привласнювали їх. Таких він завжди примушував явищем і погрозами повертати узяте. Однак у 1881 році відбулося чудо, коли з волі святого здійснилося перенесення руки праведного Іоанна в руський на Афоні Свято-Пантелеїмонівський монастир, заради співвітчизників, які там рятувалися від турецької експансії.

На кошти Пантелеймонівського монастиря на Афоні був побудований новий храм, в якому поклали раку з мощами шанованого греками руського святого. Десниця святого Іоанна Руського вже більше 130 років є однією з найбільш шанованих святинь Пантелеймонівського монастиря, до якої з молитвами і проханнями йдуть паломники з Греції, Росії, України, Білорусії, Молдови, Грузії та інших країн. Ігумен обителі о. Ієремія зазначив, що «зі Святої Гори мощі святого Іоанна Руського зможуть відвідати і його земну Вітчизну».