Заколот із претензіями, або хто загрожує УПЦ КП у США?
14 12 2009
Вимагати від преосвященного Олександра негайно припинити будь-яке втручання у справи духовенства та парафій УПЦ Київського Патріархату в США, а також зобов’язати його в місячний термін в ясній і однозначній формі листом на ім’я Предстоятеля спростувати свої претензії на керівництво окремою неіснуючою юрисдикцією під назвою «УАПЦ (Соборноправна)»Журнал № 27
СЛУХАЛИ:
Доповідь Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про діяльність преосвященного Олександра (Биковця), архієпископа Уманського (Детройт, США).
ДОВІДКА:
На підставі прохання преосвященний єпископ Олександр (Биковець), а також священики та парафії у США та Австралії, які раніше належали до Української Автокефальної Православної Церкви (Соборноправної), рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату (Журнал № 17 від 30 листопада 1994 р.) були прийняті до складу Української Православної Церкви Київського Патріархату: «Прийняти в лоно Української Православної Церкви Київського Патріархату єпископа Олександра, єпископа Єлисея з духовенством і парафіями УАПЦ (Соборноправної) в США». З цього рішення видно, що Священний Синод прийняв до Київського Патріархату не УАПЦ (Соборноправну), а єпископів, духовенство і парафії, які раніше належали до УАПЦ (Соборноправної), і які з 30 листопада 1994 р. стали належати до Київського Патріархату.
При цьому Священний Синод не встановлював ніякої окремої юрисдикції для прийнятих єпископів, священників і парафій. Все духовенство та парафії УПЦ Київського Патріархату за кордоном (окрім Російської Федерації), в тому числі й ті, які належали до 30 листопада 1994 р. до УАПЦ (Соборноправної), знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні Патріарха Київського і всієї Руси-України.
Статутом Київського Патріархату не передбачено існування в його складі окремих автономних юрисдикцій, в тому числі й з назвою «УАПЦ (Соборноправна)». На підставі рішень Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату 1993 р. як виключення парафіям, які раніше входили до складу УАПЦ, було надано право зберігати у своїх статутних документах свою історичну назву.
Прийнятому до складу Київського Патріархату єпископу Олександру був наданий титул єпископа Уманського. Згодом, у зв’язку з ювілеєм, єпископ Олександр був возведений Святійшим Патріархом Філаретом в сан архієпископа.
Для поліпшення керівництва парафіями Київського Патріархату в США, Святійшим Патріархом і Священним Синодом був утворений Вікаріат Київського Патріархату в США і Канаді. Після утворення Вікаріату між преосвященним архієпископом Олександром та духовенством Вікаріату почали виникати конфлікти, викликані втручанням преосвященного архієпископа Олександра у діяльність парафій Вікаріату на тій підставі, що він є архієреєм Київського Патріархату. Духовенство і парафіяльні управи надсилали численні скарги з цього приводу до Київської Патріархії. Від Святійшого Патріарха Філарета преосвященний архієпископ Олександр неодноразово отримував усні та письмові вказівки не втручатися у життя парафій Вікаріату, бо ці парафії знаходяться у безпосередньому керівництві Патріарха Київського і всієї Руси-України та обраних зборами Вікаріату керівних органів. Натомість архієпископ Олександр в якості архієрея Київського Патріархату почав надсилати до державних органів США скарги на духовенство Київського Патріархату, що значною мірою ускладнило діяльність окремих парафій Вікаріату в США.
Під час візиту Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета в США у жовтні-листопаді 2009 р. преосвященний архієпископ Олександр усно заявив про те, що він вважає себе керівником окремої юрисдикції – «Української Автокефальної Православної Церкви (Соборноправної)», яка нібито існує у США в складі Київського Патріархату на правах автономії. 30 листопада 2009 р. від його імені факсом до Київської Патріархії надійшов лист такого ж самого змісту. На вимогу Патріарха спростувати ці письмові та усні заяви архієпископ Олександр 11 грудня 2009 р. надіслав на ім’я Предстоятеля Київського Патріархату ще один лист, в якому він не спростовує своїх попередніх заяв, а посилається на необхідність скликати «собор чи нараду єпископів, духівництва й представників парафій».
Такі заяви і дії преосвященного архієпископа Олександра вносять смуту в середовище духовенства і вірних Київського Патріархату в США та наносять шкоду діяльності Вікаріату Київського Патріархату в цій країні.
УХВАЛИЛИ:
1. Констатувати, що канонічне право православної Церкви не передбачає існування однієї автокефальної Церкви в складі іншої. Тому в складі Київського Патріархату немає і не може бути ніякої окремої юрисдикції з назвою «Українська Автокефальна Православна Церква (Соборноправна)», бо її існування не передбачене ані Статутом, ані рішеннями Священного Синоду. 30 листопада 1994 р. (Журнал №17) Священний Синод прийняв до складу Київського Патріархату єпископів, священиків та парафії, що раніше належали до УАПЦ (Соборноправної), а не УАПЦ (Соборноправну), як цілісну структуру.
2. Як виняток, Помісний Собор УПЦ Київського Патріархату 1993 р. дозволив зберігати назву «Українська Автокефальна Православна Церква» в статутних документах тих парафій, які історично носили цю назву. Однак це не означає, що такі парафії, в тому числі у США, мають статус окремої юрисдикції. Всі парафії, які належать до УПЦ Київського Патріархату, повинні виконувати її Статут, рішення Помісних та Архієрейських Соборів, Священного Синоду, а також розпорядження Патріарха Київського і всієї Руси-України.
3. Констатувати, що єдиною структурою, яка офіційно уповноважена представляти УПЦ Київського Патріархату в Сполучених Штатах Америки, є Вікаріат Української Православної Церкви Київського Патріархату в США і Канаді. Вікаріат знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні Патріарху Київському і всієї Руси-України, як своєму правлячому архієрею. Вікаріат має свої статутні органи, які діють з благословення Патріарха. На даний час у зв’язку з відсутністю вікарного архієрея найвищою посадовою особою Вікаріату є секретар Вікаріату.
4. Наголосити на тому, що всі парафії та віруючі Київського Патріархату, які знаходяться на території США, незалежно від свого походження та статутної назви, підпорядковані Патріарху Київському і всієї Руси-України, як своєму правлячому архієрею – безпосередньо або через Вікаріат.
5. Підтвердити Укази Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, якими місцем служіння преосвященного Олександра, архієпископа Уманського, визначена тільки парафія св. ап. Андрія Первозванного (Детройт, США), а служіння на інших парафіях для нього можливе лише на запрошення настоятеля і управи парафії та з благословення Патріарха.
6. Нагадати преосвященному Олександру, що він є титулярним архієреєм Київського Патріархату, і в цій якості знаходиться у підпорядкуванні Патріарха Київського і всієї Руси-України та має діяти не на власний розсуд, а згідно указів і розпоряджень Патріарха.
7. Визнати, що втручання преосвященного Олександра, архієпископа Уманського, у діяльність парафій Київського Патріархату в США є порушенням канонічних правил і Статуту Церкви, а його усні та письмові заяви вносять смуту в середовище духовенства і вірних Київського Патріархату в цій країні.
8. Вимагати від преосвященного Олександра негайно припинити будь-яке втручання у справи духовенства та парафій УПЦ Київського Патріархату в США, а також зобов’язати його в місячний термін в ясній і однозначній формі листом на ім’я Предстоятеля спростувати свої претензії на керівництво окремою неіснуючою юрисдикцією під назвою «УАПЦ (Соборноправна)». У зв’язку з цим нагадати преосвященному Олександру, архієпископу Уманському, що він не має права без благословення Патріарха Київського і всієї Руси-України, як правлячого архієрея, збирати ані собор, ані нараду священиків та представників парафій Київського Патріархату з цього або з будь-якого іншого приводу.
9. В разі, якщо преосвященний Олександр, архієпископ Уманський, не виконає цих рішень Священного Синоду, мати на наступному засіданні судження про його подальше перебування в складі єпископату УПЦ Київського Патріархату.
10. Доручити секретарю Вікаріату УПЦ Київського Патріархату в США і Канаді протоієрею Віктору Полярному довести ці рішення до парафій Вікаріату в США та до відповідних державних органів Сполучених Штатів Америки.
СЛУХАЛИ:
Доповідь Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про діяльність преосвященного Олександра (Биковця), архієпископа Уманського (Детройт, США).
ДОВІДКА:
На підставі прохання преосвященний єпископ Олександр (Биковець), а також священики та парафії у США та Австралії, які раніше належали до Української Автокефальної Православної Церкви (Соборноправної), рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату (Журнал № 17 від 30 листопада 1994 р.) були прийняті до складу Української Православної Церкви Київського Патріархату: «Прийняти в лоно Української Православної Церкви Київського Патріархату єпископа Олександра, єпископа Єлисея з духовенством і парафіями УАПЦ (Соборноправної) в США». З цього рішення видно, що Священний Синод прийняв до Київського Патріархату не УАПЦ (Соборноправну), а єпископів, духовенство і парафії, які раніше належали до УАПЦ (Соборноправної), і які з 30 листопада 1994 р. стали належати до Київського Патріархату.При цьому Священний Синод не встановлював ніякої окремої юрисдикції для прийнятих єпископів, священників і парафій. Все духовенство та парафії УПЦ Київського Патріархату за кордоном (окрім Російської Федерації), в тому числі й ті, які належали до 30 листопада 1994 р. до УАПЦ (Соборноправної), знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні Патріарха Київського і всієї Руси-України.
Статутом Київського Патріархату не передбачено існування в його складі окремих автономних юрисдикцій, в тому числі й з назвою «УАПЦ (Соборноправна)». На підставі рішень Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату 1993 р. як виключення парафіям, які раніше входили до складу УАПЦ, було надано право зберігати у своїх статутних документах свою історичну назву.
Прийнятому до складу Київського Патріархату єпископу Олександру був наданий титул єпископа Уманського. Згодом, у зв’язку з ювілеєм, єпископ Олександр був возведений Святійшим Патріархом Філаретом в сан архієпископа.
Для поліпшення керівництва парафіями Київського Патріархату в США, Святійшим Патріархом і Священним Синодом був утворений Вікаріат Київського Патріархату в США і Канаді. Після утворення Вікаріату між преосвященним архієпископом Олександром та духовенством Вікаріату почали виникати конфлікти, викликані втручанням преосвященного архієпископа Олександра у діяльність парафій Вікаріату на тій підставі, що він є архієреєм Київського Патріархату. Духовенство і парафіяльні управи надсилали численні скарги з цього приводу до Київської Патріархії. Від Святійшого Патріарха Філарета преосвященний архієпископ Олександр неодноразово отримував усні та письмові вказівки не втручатися у життя парафій Вікаріату, бо ці парафії знаходяться у безпосередньому керівництві Патріарха Київського і всієї Руси-України та обраних зборами Вікаріату керівних органів. Натомість архієпископ Олександр в якості архієрея Київського Патріархату почав надсилати до державних органів США скарги на духовенство Київського Патріархату, що значною мірою ускладнило діяльність окремих парафій Вікаріату в США.
Під час візиту Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета в США у жовтні-листопаді 2009 р. преосвященний архієпископ Олександр усно заявив про те, що він вважає себе керівником окремої юрисдикції – «Української Автокефальної Православної Церкви (Соборноправної)», яка нібито існує у США в складі Київського Патріархату на правах автономії. 30 листопада 2009 р. від його імені факсом до Київської Патріархії надійшов лист такого ж самого змісту. На вимогу Патріарха спростувати ці письмові та усні заяви архієпископ Олександр 11 грудня 2009 р. надіслав на ім’я Предстоятеля Київського Патріархату ще один лист, в якому він не спростовує своїх попередніх заяв, а посилається на необхідність скликати «собор чи нараду єпископів, духівництва й представників парафій».
Такі заяви і дії преосвященного архієпископа Олександра вносять смуту в середовище духовенства і вірних Київського Патріархату в США та наносять шкоду діяльності Вікаріату Київського Патріархату в цій країні.
УХВАЛИЛИ:
1. Констатувати, що канонічне право православної Церкви не передбачає існування однієї автокефальної Церкви в складі іншої. Тому в складі Київського Патріархату немає і не може бути ніякої окремої юрисдикції з назвою «Українська Автокефальна Православна Церква (Соборноправна)», бо її існування не передбачене ані Статутом, ані рішеннями Священного Синоду. 30 листопада 1994 р. (Журнал №17) Священний Синод прийняв до складу Київського Патріархату єпископів, священиків та парафії, що раніше належали до УАПЦ (Соборноправної), а не УАПЦ (Соборноправну), як цілісну структуру.
2. Як виняток, Помісний Собор УПЦ Київського Патріархату 1993 р. дозволив зберігати назву «Українська Автокефальна Православна Церква» в статутних документах тих парафій, які історично носили цю назву. Однак це не означає, що такі парафії, в тому числі у США, мають статус окремої юрисдикції. Всі парафії, які належать до УПЦ Київського Патріархату, повинні виконувати її Статут, рішення Помісних та Архієрейських Соборів, Священного Синоду, а також розпорядження Патріарха Київського і всієї Руси-України.
3. Констатувати, що єдиною структурою, яка офіційно уповноважена представляти УПЦ Київського Патріархату в Сполучених Штатах Америки, є Вікаріат Української Православної Церкви Київського Патріархату в США і Канаді. Вікаріат знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні Патріарху Київському і всієї Руси-України, як своєму правлячому архієрею. Вікаріат має свої статутні органи, які діють з благословення Патріарха. На даний час у зв’язку з відсутністю вікарного архієрея найвищою посадовою особою Вікаріату є секретар Вікаріату.
4. Наголосити на тому, що всі парафії та віруючі Київського Патріархату, які знаходяться на території США, незалежно від свого походження та статутної назви, підпорядковані Патріарху Київському і всієї Руси-України, як своєму правлячому архієрею – безпосередньо або через Вікаріат.
5. Підтвердити Укази Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, якими місцем служіння преосвященного Олександра, архієпископа Уманського, визначена тільки парафія св. ап. Андрія Первозванного (Детройт, США), а служіння на інших парафіях для нього можливе лише на запрошення настоятеля і управи парафії та з благословення Патріарха.
6. Нагадати преосвященному Олександру, що він є титулярним архієреєм Київського Патріархату, і в цій якості знаходиться у підпорядкуванні Патріарха Київського і всієї Руси-України та має діяти не на власний розсуд, а згідно указів і розпоряджень Патріарха.
7. Визнати, що втручання преосвященного Олександра, архієпископа Уманського, у діяльність парафій Київського Патріархату в США є порушенням канонічних правил і Статуту Церкви, а його усні та письмові заяви вносять смуту в середовище духовенства і вірних Київського Патріархату в цій країні.
8. Вимагати від преосвященного Олександра негайно припинити будь-яке втручання у справи духовенства та парафій УПЦ Київського Патріархату в США, а також зобов’язати його в місячний термін в ясній і однозначній формі листом на ім’я Предстоятеля спростувати свої претензії на керівництво окремою неіснуючою юрисдикцією під назвою «УАПЦ (Соборноправна)». У зв’язку з цим нагадати преосвященному Олександру, архієпископу Уманському, що він не має права без благословення Патріарха Київського і всієї Руси-України, як правлячого архієрея, збирати ані собор, ані нараду священиків та представників парафій Київського Патріархату з цього або з будь-якого іншого приводу.
9. В разі, якщо преосвященний Олександр, архієпископ Уманський, не виконає цих рішень Священного Синоду, мати на наступному засіданні судження про його подальше перебування в складі єпископату УПЦ Київського Патріархату.
10. Доручити секретарю Вікаріату УПЦ Київського Патріархату в США і Канаді протоієрею Віктору Полярному довести ці рішення до парафій Вікаріату в США та до відповідних державних органів Сполучених Штатів Америки.
Повернутися назад