У Полтаві презентували альбом творчості іконописця Григорія Ксьондза

У Полтаві у Духовно-культурному центрі ім. преподобного Паїсія Величковського Свято-Успенського кафедрального собору УПЦ КП добігла кінця виставка творчості Григорія Ксьондза. Цей іконописець з Миргорода не набув слави за життя і тільки зараз, коли відзначається 140 річниця від  його народження, портретист та іконописець, народний самородок належно поцінований громадою і мистецтвознавцями, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Іtava.poltava.ua.

У Полтаві у Духовно-культурному центрі ім. преподобного Паїсія Величковського Свято-Успенського кафедрального собору УПЦ КП добігла кінця виставка творчості Григорія Ксьондза. Цей іконописець з Миргорода не набув слави за життя й тільки зараз, коли відзначається 140 річниця від його народження, портретист та іконописець, народний самородок належно поцінований громадою і мистецтвознавцями, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Іtava.poltava.ua.

Організатори виставки презентували також альбом творчості художника, надрукований на благочинні кошти. Його портрети – це по-своєму унікальні для першої половини ХХ століття речі, – відзначають критики. Григорій Ксьондз не міг чути, але Бог дав йому величезний дар бачити очима і серцем, говорити завдяки кольору, завдяки своїм картинам.

Відвідувачі востаннє з захопленням розглядали картини, що зображують дідів-прадідів – мудрих і роботящих. Від майстерно переданої краси селянських облич, колоритного українського вбрання, мальовничих пейзажів Полтавщини глядачам важко відірвати погляд. Вражають і майстерні ксьондзівські ікони та портрети Тараса Шевченка. Всі ці роботи і навіть більше увійшли до презентованого альбому.

У музеях України зберігається всього 36 картин художника. Набагато більше – у приватних колекціях, не тільки України, але й Канади, Штатів, Європи, Росії, Японії. Художник був дуже продуктивним: гадають, знайдені триста з гаком творів художника– то лише верхівка айсбергу. В альбомі є кілька мистецтвознавчих статей, краєзнавчі розвідки. Зокрема, встановлено, що справжнє прізвище художника – Ксьондзенко (на одній із фото його брат підписувався саме так); знайдено його внучатих племінників. Нові документи доводять, що він помер на рік пізніше, ніж вважалося, а саме – у 1947-му, однак точного місця поховання так і не встановлено.

Альбом надруковано за кошти благодійників, тираж передбачається невеликий – триста-чотириста примірників, у духовно-культурному центрі зацікавленим пропонують оформити передплату на видання.