У католицькому соборі Києва зняли відеоролик з кантатою

У мережі інтернет з’явився відеоролик із записом незвичного твору — кантати. Його підготували і виклали віряни та працівники київської римо-католицької парафії святого Олександра.

У мережі інтернет з’явився відеоролик із записом незвичного твору — кантати. Його підготували і виклали віряни та працівники київської римо-католицької парафії святого Олександра.

Композитор кантати — Віталій Казнодій, зараз органіст у храмі св. Олександра, а його дружина Світлана — регент хору.

— Я маю вищу музичну освіту, працюю музичним редактором на телебаченні і звукорежисером, — сказав він для CREDO. — Органістом і регентом хорів працюю загалом уже 20 років. Мав такий задум — і стосується він не виключно самої кантати «Страсті», він набагато ширший. Ідея така, що у відправлення Святої Меси певним чином «вкладається» весь літургійний рік. Початок Служби Божої — це як Адвент, підготування. Потім настає Різдво, потім також час і на Страсті, які відповідають Причастю… Завершується Служба Божа немовби урочистістю Христа Царя. Я давно виношував цей задум. Так збіглося (і вочевидь збіг відвертий, а при цьому невипадковий), що саме в цей час ми вирішили записати пасійну частину всієї музики до задуманої Меси і надати доступ до неї в інтернеті. Як композитор, я вважаю, що Церкві потрібна і така музика — професійна, серйозна. Хоча я не думаю, що такий твір співатимуть наші бабусі! Музика в Церкві потрібна різна. Навіть найпростіші пісні здатні глибоко зачепити якусь людину і багато доброго в ній зробити, бо люди є різні, і різним людям відповідає різна музика.

Спершу написавши музичну частину, 42-річний композитор почав думати про те, де йому знайти «відповідного» католицького поета, аби той розумів, про що йдеться в музиці, і міг дібрати належні слова. Йому порекомендували с. Людмилу Саганівську зі Згромадження Дочок Найчистішого Серця Пресвятої Діви Марії (серцянок). Сестра Людмила вже має свій поетичний доробок, і не тільки друкований, але й знаний вірним як церковні пісні. Зокрема, то вона склала слова для пісні «Господи, Ти нам дав в доброті своїй світ, наповнений дарами» (титульна пісня з диску Songs from a Secret Garden, 1996).

— Мене з літа переводили до Києва, а Віталій якраз шукав поета, бо музика в нього вже була готова, — розповідає с. Людмила. — Я пишу вірші з юності, з 16 років: спершу звичайні, «світські», як усі молоді закохані… а потім, як навернулася (це сталось, коли мені було 26 років), то стала писати про Бога. У «Страстях» використано три мої вірші, я автор не всіх слів. Але й так це для мене було зовсім новим досвідом. Довелося бути не тільки поетом, але й математиком: вираховувати всі наголоси відповідно до музики, думати, як передати характер твору. Задум Меси, в яку «вкладено» всі періоди літургійного року, це щось принципово нове, і в Україні досі ніхто такого не робив. Думаю, ми потребуємо глибоких музичних творів, які б допомагали переживати Літургію. Чи буду писати далі? Певно, так, але відповідно до своїх обов’язків. Бо я насамперед сестра, потім — секретар курії, а у віршах виражаю свої релігійні почуття і свої почуття до Бога.

Крім віршів Людмили, у кантаті використано верлібри парафіянки і хористки Вікторії Шимкової (слова для партії солістки).

— Віталій і Світлана (він хорист, вона — регент хору) запрагнули укласти такий твір, і ми можемо тільки радіти, що це наші парафіяни, що запис відбувався в храмі св. Олександра, що у ролику — наші хористи. Це радість і гордість, — сказав настоятель парафії о. Віталій Безшкурий. — Віталій живе у Києві вже, певно, років з десять, перебрався сюди з Миколаєва, а від літа він у нас, коли є потреба, грає як органіст.

— Ролик зі «Страстями» записувався в кілька етапів, — продовжує Зіна Левітіна, колишня органістка храму, яка для запису виконала партію віолончелі. — Звук почали записувати ще з вересня, обробляти і зводити його на студії, а відео зробили недавно, десь за півмісяця. Не знаю, чи будуть зйомки до інших частин альбому, чи все вийде вже одним аудіодиском. Щодо музики, то, на мою думку, на теренах України більше сформувалася традиція східнохристиянського церковного співу; натомість традиції українського католицького співу нам бракує. Через це доводиться брати щось у протестантів, щось із польських католицьких співів, не завжди у якісному перекладі… Тому думка створити католицький музичний твір відповідного рівня — якнайбільш вдала.