Науковці й церковнослужителі з України і Польщі провели конференцію до 1000-ліття мучеництва свв. Бориса і Гліба
25 05 2015
20 травня 2015 р. в краківському Яґеллонському університеті пройшла міжнародна наукова конференція «Значення доробку синів св. Володимира для української незалежної держави, національної культури і духовности. Святі князі Борис і Гліб та Ярослав Мудрий». Її організували й провели кафедра українознавства Яґеллонського університету та Фундація святого Володимира, хрестителя Київської Руси. Обидві ці інституції очолює професор Володимир Мокрий – ініціятор дослідницьких програм і популяризатор української культури, організатор українського національного життя в Польщі, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, зареєстрованої як УАПЦ(оновлена).
Перед початком конференції її учасники взяли участь в екуменічному молебні, відправленому в каплиці святих Бориса і Гліба (розписи якої належать Юрієві Новосельському) архиєпископом Ігорем (Ісіченком), керуючим Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ(о), та настоятелем греко-католицької парафії м. Кракова о. Петром Павлищем. До молебня приєдналися представники римсько-католицької та євангеличної церков. У проповіді архиєпископ Ігор звернув увагу на символічне значення того, що ювілей святих Бориса і Гліба вшановується неподалік від західної границі історичної території українських поселень у той час, коли на східній межі нащадки давньоруських лицарів протистоять цивілізації смерти, котра загрожує всій Європі.
Відкрили конференцію проф. Богдан Шляхта, декан факультету міжнародних і політичних студій Яґеллонського університету, та проф. Володимир Мокрий, керівник кафедри українознавства. Володимир Мокрий назвав своє вступне слово «Святі Борис і Гліб – духовні спадкоємці доробку апостолів слов’ян святих Кирила і Мефодія та Хрестителя Київської Русі св. Володимира». Архиєпископ Ігор Ісіченко зробив огляд літературної історії сюжету про загибель свв. Бориса і Гліба від ХІ до XVIII ст. Було заслухано ще понад двадцять доповідей науковців із Польщі, України та Росії.
Харків репрезентували проф. Олена Матушек із доповіддю «Борисо‐Глібівський текст українського бароко» та заступник директора з наукової роботи Національного літературно-меморіяльного музею Г.С.Сковороди в Сковородинівці Олена Рибка з доповіддю «Інтерпретація старої української літератури та житійних писань у творчості українських шістдесятників».
Жваву дискусію викликали тези про язичницькі основи давньоруської культури та розвиток традицій святого Володимира Великого українським козацтвом. Учасники конференції оглянули найдавніший університетський корпус Центральної та Східної Європи – «Collegium Maius», ознайомилися з працею кафедри українознавства. Було схвалено звернення на підтримку Фундації святого Володимира, хрестителя Київської Руси, діяльність якої виявилася під загрозою через припинення оренди використовуваних нею з 1990 р. приміщень.
Повернутися назад