Скульптуру Йогана Пінзеля повернуто храму

Мистецька цінність церкви Святої Покрови  зумовлена різьбою Пінзеля, блискучою за виконанням, неповторною в українській скульптурі XVIII ст.. В антиподіумі знаходиться велика композиція „Христос іде до Емаусу”, у вівтарях – різьблені в дереві і позолоті барельєфи, які тепер експонуються в Тернопільській картинній галереї

Значний внесок у архітектурне оздоблення міста зробив Йоган Пінзель. Його скульптурне оздоблення до сьогодні збереглося на церкві Святої Покрови та іконостасі в Успенському костелі. Відтепер у Покровську церкву повернулися Дияконські вівтарні двері роботи Пінзеля.

Зараз у Бучачі налічується 8 пам'яток архітектури загальноукраїнського значення: ратуша, замок, Василіанський монастир, Здвиженська церква, Святопокровська церква, церква св. Миколая, римо-католицький костел Успіння Матері Божої, руїни церкви в урочищі Монастирок.

Повна назва храму — святої Покрови опіки Матері Божої. Зведено споруду було у 1764 p., або, як вказують інші джерела, у 1755 році архітектором Бернардом Меретином. Побудовано її на місці, де колись стояла старенька дерев'яна церква. Микола Потоцький наказав її розібрати та вибудувати нову — кам'яну. Вона оточена кам'яним муром та обсаджена липами.

Церква Святої Покрови (1764 року) – пам’ятка архітектури XVIII ст.. Це останній твір архітектора Б. Меретина і скульптура Пінзеля в Бучачі.

У плані вона являє собою грецький рівнокінцевий хрест. Пластика стін, обтічної форми наріжні кути створюють враження просторової невикінченості. Мистецька цінність церкви Святої Покрови  зумовлена різьбою Пінзеля, блискучою за виконанням, неповторною в українській скульптурі XVIII ст.. В антиподіумі знаходиться велика композиція „Христос іде до Емаусу”, у вівтарях – різьблені в дереві і позолоті барельєфи, які тепер експонуються в Тернопільській картинній галереї. Царські ворота багато різьблені і також позолочені.

У 1815 році пожежа знищила оздоби великого вівтаря. Через 50 років церква знову горіла, але згодом була відбудована. Це пам’ятка архітектури, яка перебуває під охороною держави. Відомо, що настінний розпис церкви виконав Яків Головацький (1735 рік). Він працював у малярні Почаєвської лаври і виконував живописні роботи для багатьох церков Галичини. На подвір’ї церкви споруджено гробницю жертвам сталінського режиму, останки яких було виявлено в 1991 році в церковних підвалах.

Стиль архітектури церкви нагадує пізнє барокко, храм збудовано за проектом І. Шільгена. За головним вівтарем знаходиться великий образ св. Покрови в срібних ризах та позолоті. Вважається, що цей образ привіз Потоцький з Молдавії.

У 1865 році в Бучачі була велика пожежа. Майже все місто згоріло, в тому числі й церква св. Покрови. Але її було швидко відновлено.

Друга світова війна пошкодила купол церкви, а після ремонту йому надали іншої форми. Церква діяла до 1956 року, пізніше тут зробили склад РайСТ. У 1990 році почалась відбудова пам'ятки архітектури. Під час розкопування дзвонів із підвалів було викопано також 148 людських останків, серед них багато дитячих із слідами насильства.