
Цьому звичаю – поминати письменника у роковини смерті - уже 20 років. Бажаючих помолитися за упокій душі Панаса Мирного зібралося небагато - працівники музею та літературознавці. Ті, хто добре знаються на його творчих та громадських діяннях і шанують їх.
У полтавському Свято-Успенському соборі, де колись відспівували славетного земляка, українського письменника-класика, автора роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні» єпископ Полтавський і Кременчуцький Української Православної Церкви Київського Патріархату Федір також відправив панахиду.
Цьому звичаю – поминати письменника у роковини смерті - уже 20 років. Бажаючих помолитися за упокій душі Панаса Мирного зібралося небагато - працівники музею та літературознавці. Ті, хто добре знаються на його творчих та громадських діяннях і шанують їх.
Панас Рудченко, пізніше відомий під псевдонімом Панас Мирний, приїхав на Полтавщину двадцятидворічним юнаком і прожив тут усе життя.
Вдень служив у ненависній казенній палаті, вночі писав.
У день смерті Панаса Мирного, до його могили, за традицією, прийшли не лише співробітники музею, а й полтавські школярі, які і нині вивчають на уроках літератури творчість письменника...