Голова Польської єпископської конференції закликає пам’ятати, що «поляки і українці є братами»
19 07 2016
Митрополит Познанський Станіслав Гондецький, голова Польської єпископської конференції, під час Загальнонаціональної прощі до Зарваниці (Тернопільська обл.) 16-17 липня заявив, що поляки і українці є братами, а першочерговим у цьому братерстві є єдність у вірі, яку вони прийняли практично одночасно, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ.
Митрополит Познанський Станіслав зазначив, що нещодавно поляки святкували 1050-ту річницю Хрещення Польщі, а українці -- 1025-річчя Хрещення Русі. На його думку, це братство стосується не тільки минувшини, воно стосується теперішнього і майбутнього.
Митрополит Познанський також розповів про спільну з главою УГКЦ роботу на Синоді єпископів Католицької Церкви, під час якого розглядалися проблеми сім’ї.
Зі свого боку Верховний архієпископ УГКЦ Святослав зазначив: «Ваша присутність між нами є пророчим знаком, що Католицька Церква Польщі і Греко-Католицька Церква в Україні хочуть разом вести наші народи дорогою примирення. Бо це є та дорога, якою можуть і повинні йти християни Європи в третє тисячоліття».
Відтак було зачитано лист польського єпископату до поляків з нагоди річниці Волинської трагедії, яка була ухвалена у Варшаві 24 червня:
Ми знаємо, «жертвами кровопролиття та етнічних чисток стали десятки тисяч невинних людей, зокрема жінки, діти і старші». Поляки і українці рятували сусідів і родичів, які перебували в небезпеці. Християнська оцінка Волинської трагедії вимагає засудження і перепрошення. Вважаємо, що насилля за жодних обставин не може бути методом вирішення конфліктів і не може бути виправдане ні політичним, ні економічним, ні релігійним інтересом» (З Декларації Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, Перемишльського Митрополита і Архиєпископа (латинського обряду) Юзефа Міхаліка, Львівського Митрополита і Архиєпископа Мечислава Мокшицького (латинського обряду) та Митрополита і Архиєпископа Перемишльсько-Варшавського УГКЦ Іван Мартиняка від 2013 р.).
Усвідомлюємо, що лише правда може зробити нас вільними, - правда, яка нічого не прикрашає і не оминає, яка нічого не замовчує, але веде до прощення і відпущення гріхів. Навіть від найболючішої правди минулого не потрібно тікати. Її потрібно дослідити, а це повинні зробити історики.
Пророче значення для нас мають пророчі слова св. Івана Павла ІІ, сказані у Львові в 2001році: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові поставити вище те, що єднає, а не те, що розділяє, щоб разом будувати майбутнє, сперте на взаємоповазі, на братерській спільності та співпраці, на автентичній солідарності».
Від імені президії Єпископської Конференції Польщі висловлюємо радість щодо будь-яких старань, спрямованих до прощення провин поодиноких людей і народів. Християнське прощення є безумовною цінністю, яка готова пробачити навіть найбільші беззаконня, як вбивства невинних людей, примусові виселення і т.п.
Святий Іван Павло ІІ, звертаючись до українців і поляків, писав: «Як Бог простив нам у Христі, так і віруючі повинні вміти прощати отримані кривди і просити прощення за власні прогрішення, щоб зробити свій внесок у побудову світу, який би шанував життя, справедливість, злагоду і мир». Християнське прощення не означає баналізацію злочину, не означає виправдання винуватців або їх забуття. Це дуже важливий крок з огляду на моральність та добросусідське життя майбутніх поколінь, які не несуть відповідальності за вчинки своїх предків. Тому ми пригадуємо слова греко-католицьких і римо-католицьких єпископів Польщі та України: «Піднесімося понад політичні погляди та історичні обставини, понад наші церковні обряди, навіть понад нашу національну приналежність – українську і польську. Пам’ятаймо насамперед, що ми – діти Божі. Звернімося до Отця нашого з благанням: прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. А щоб молитва наша була цілком щирою, скажімо один одному слова: прощаємо і просимо прощення. Адже вони вже показали свою силу у справі примирення».
Нехай станеться це перед лицем Бога, в Тройці Єдиного, та Богородиці у святих для наших народів місцях - на Ясній горі та в Зарваниці, у Варшаві і в Києві, у Кракові і у Львові. Нехай наша спільна молитва буде молитвою чистих сердець, молитвою людей доброї волі».
Повернутися назад