У Києві відбувся міжнародний симпозіум «Тюркська культура на землях Дешт-і-Кипчак»
11 09 2017
У Києві 6-7 вересня почав роботу Міжнародний симпозіум «Тюркська культура на землях Дешт-і-Кипчак». Організатори заходу — Державне підприємство «Кримський дім», Інститут сходознавства ім. Агатангела Кримського та Академія культурних наук турецького міста Трабзон, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Іslam.com.ua.З вітанням до присутніх українськиї і турецьких академіків і професорів звернулися заступник директора з наукової роботи Інституту сходознавства Данило Радивилів, голова турецької Академії культурних наук Кемаль Учунджу, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, Посол Туреччини в Україні Йонет Джан Тезель і голова «Кримського дому» Ахтем Сейтаблаєв.
Симпозіум «Тюркська культура на землях Дешт-і-Кипчак» тривав два дні. У ньому взяли участь приблизно 30 науковців із різних частин України та Туреччини. Спектр тем був надзвичайно великий, починаючи від лінгвістики й закінчуючи культурологією турецького, кипчацького, гагаузького та кримськотатарського народів: розвиток міжкультурного діалогу в полікультурному середовищі гагаузів України, релігійні родинна обрядовість кримських татар у ХХ — на початку ХХІ століття, тематична класифікація назв атмосферних явищ у турецькій мові та ін.
Ще два дні турецькі гості провели в Києві, знайомлячись з культурою та історією української столиці. Організатори сподіваються, що конференція стане щорічною, і наступна відбудеться вже в Турецькій Республіці.
Симпозіум був пристосований до 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Турецькою Республікою.
Тюркологічні студії в Україні мають тривалу історію. Цю традицію заклав знаменитий сходознавець, автор численних праць із тюркської культури т історії Агатангел Кримський, а продовжив засновник Інституту сходознавства, історик і філолог Омелян Пріцак.
Як наголошували учасники симпозіуму, тюркология — один із пріоритетних напрямків для українських сходознавців і стрімко розвивається.
На конференції порушували різні теми, зокрема питання окупації Криму.
— Це політичне питання, але про взаємодію культур України і тюркського світу треба говорити крізь призму нинішніх подій. Адже щоб говорити про майбутнє, треба знати своє минуле, — наголосив Рефат Чубаров і висловив надію, що таких симпозіумів, присвячених загальній історії та роздумам про майбутнє, буде багато, і не тільки між Україною та Туреччиною, а на всьому Чорноморському просторі.
Дешт-і-Кипчак (Половецький степ) — історичний регіон Євразії, Великий Степ від дельти Дунаю до Іртиша та озера Балхаш. У перських та арабських джерелах XI–XVI століть також називається Кибчак, Хихчак, Киччак, Кепчак, Хифчак. У наш час Половецький степ простягнувся на території кількох держав: України, Казахстану, Молдови, Румунії.
Симпозіум «Тюркська культура на землях Дешт-і-Кипчак» тривав два дні. У ньому взяли участь приблизно 30 науковців із різних частин України та Туреччини. Спектр тем був надзвичайно великий, починаючи від лінгвістики й закінчуючи культурологією турецького, кипчацького, гагаузького та кримськотатарського народів: розвиток міжкультурного діалогу в полікультурному середовищі гагаузів України, релігійні родинна обрядовість кримських татар у ХХ — на початку ХХІ століття, тематична класифікація назв атмосферних явищ у турецькій мові та ін.
Ще два дні турецькі гості провели в Києві, знайомлячись з культурою та історією української столиці. Організатори сподіваються, що конференція стане щорічною, і наступна відбудеться вже в Турецькій Республіці.
Симпозіум був пристосований до 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Турецькою Республікою.
Тюркологічні студії в Україні мають тривалу історію. Цю традицію заклав знаменитий сходознавець, автор численних праць із тюркської культури т історії Агатангел Кримський, а продовжив засновник Інституту сходознавства, історик і філолог Омелян Пріцак.
Як наголошували учасники симпозіуму, тюркология — один із пріоритетних напрямків для українських сходознавців і стрімко розвивається.
На конференції порушували різні теми, зокрема питання окупації Криму.
— Це політичне питання, але про взаємодію культур України і тюркського світу треба говорити крізь призму нинішніх подій. Адже щоб говорити про майбутнє, треба знати своє минуле, — наголосив Рефат Чубаров і висловив надію, що таких симпозіумів, присвячених загальній історії та роздумам про майбутнє, буде багато, і не тільки між Україною та Туреччиною, а на всьому Чорноморському просторі.
Дешт-і-Кипчак (Половецький степ) — історичний регіон Євразії, Великий Степ від дельти Дунаю до Іртиша та озера Балхаш. У перських та арабських джерелах XI–XVI століть також називається Кибчак, Хихчак, Киччак, Кепчак, Хифчак. У наш час Половецький степ простягнувся на території кількох держав: України, Казахстану, Молдови, Румунії.
Повернутися назад