УГКЦ створює курси вдосконалення для ченців і формує братства священиків

Єпископи, які брали участь у Постійному Синоді Української Греко-Католицької Церкви, що відбувся у Патріаршому домі у Львові 27–29 травня, представили звіт діяльності Комісій протягом минулого року, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ.

Зокрема, владика Михайло (Бубній), екзарх Одеський та голова Патріаршої комісії у справах монашества, поділився напрацюваннями Комісії щодо прощ монашества, які відбулися у Чернівцях та Луцьку.

Але істотним аспектом діяльності Комісії, за словами владики Михайла, є організація та супровід у проведенні формаційних курсів для різних чоловічих і жіночих згромаджень, монастирів і чинів: «На Синоді ми звітуємо саме про такі наші заходи, про нашу виховну діяльність. Адже як Комісія ми організовуємо формаційні курси для богопосвячених осіб чоловічих і жіночих згромаджень, монастирів та чинів, новіційну школу для новиків, школу для юніорату (період у богопосвячених осіб від облечин до прийняття вічних обітів). Також для тих монахів та монахинь після складання вічних обітів ми стараємося організовувати різні курси постійної формації для того, щоб допомагати в особливий спосіб тим монашим спільнотам, які не є великими, не мають можливості організувати для себе такі курси. Таким чином, Комісія намагається для тих спільнот, які не мають можливості організації курсів, дарувати таку нагоду участі у формаційних курсах».

Ділячись перспективами розвитку та планами на майбутнє, очільник Комісії зазначив: «Відтак на Синоді ми також пропонуємо нашу майбутню працю, наші перспективи, наші бачення та ініціативи. Дуже хочеться, щоб ця Комісія патріаршого рівня мала доступ до спільнот богопосвяченого життя на поселеннях. Поволі ми вже виходимо на цей міжнародний рівень, збираємо синкелів у справах монашества на спільні зустрічі та засідання. Також, по змозі, спілкуємося через скайп-конференції та інші електронні засоби масової інформації, інформуємо різні спільноти на поселеннях про нашу діяльність, організовуємо спільні зустрічі. Таким великим заходом міжнародного рівня стала Асамблея вищих настоятелів, що відбулася в жовтні 2017 року. На неї з’їхалися вищі настоятелі всіх наших чернечих спільнот зі всього світу. Це була дуже гарна зустріч, яка дала можливість дискутувати над викликами сьогодення, над тим, як покращити наше богопосвячене життя, як оживити наші спільноти. Планується проводити такі Асамблеї кожних п’ять років. Отже, наступну Асамблею ми прагнемо організувати в Римі у 2022 році. Думаю, що Господь нам допоможе у доброму її приготуванні і щоб вона дала відповідні плоди».

Владика Борис (Ґудзяк), новойменований архієпископ і митрополит Філадельфійський, коментуючи виступ владики Михайла Бубнія перед членами Синоду, зазначив: «Владики Постійного Синоду були захоплені працею Патріаршої комісії у справах монашества. Тож я запрошую богопосвячених осіб для ревного служіння у Філадельфійській митрополії».

Владика Богдан (Данило), єпарх Пармський та очільник Комісії у справах духовенства Української Греко-Католицької Церкви, поділився своїми коментарями щодо представлення звіту діяльності очолюваної ним Комісії: «... Прагнемо донести інформацію до священників про формування священничих братств. Я думаю, настав той час відновити їх, адже це не є щось нове. У Галичині перед війною було Братство святого Павла, існувало Братство святого Андрея, про яке згадує патріарх Йосиф. Саме він у 1973 році відновлює це Братство, особливо для священників поза межами України. Очевидно, що сьогодні серце нашої Церкви знаходиться в Україні, і тому ми б хотіли відновити це Братство з можливістю участі і священників з України, і священників поза межами України, щоби вони ідеалами священства, місійності, милосердя, євангелізації, дружнього життя могли ділитися з іншими. Ми вже оформили Статут, а тепер хочемо донести цю інформацію до духовенства, представити для владик Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, представити для координаторів, що зустрінуться восени, щоб вони просили своїх священників об’єднуватися. Нам варто бути разом, бо священник у своєму житті і служінні є унікальним і не раз чи наші радощі, пасторальні напрацювання, чи наші проблеми, турботи є спільними для нас. Таким чином, ми зможемо йти разом у тому супроводі священничого життя».

Також владика Богдан розповів про запровадження проекту «Золотий вік священника» для 40-50-річних служителів, а також оновлені програми для семінарій і дружин священиків.