Столичне духовенство і науковці провели семінар «Ідея Київської Церкви: візія і рецепція»

Нещодавно в Національному заповіднику «Софія Київська» відбувся семінар Українського християнського академічного товариства (УХАТ) «Ідея Київської Церкви: візія і рецепція». Захід проводився в межах XІІ Екуменічного соціального тижня «Відповідальність VS Популізм». На семінар зібралися духовенство та науковці для обговорення минулого, сьогодення та майбутнього Української Церкви, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ.

Зі вступним словом до учасників заходу звернувся відповідальний секретар УХАТу  Тарас Дмитрик.

За словами першого довідача, ректора Відкритого православного університету Святої Софії Премудрості, протоієрея ПЦУ Георгія Коваленка, Київська Церква – києвоцентрична, яка бачить своїм центром Київ і Володимирову купіль. Непорозуміння та конфлікт усередині Української Церкви виникає внаслідок нереципіювання. Лише єдність і діалог дадуть змогу розвивати Київську Церкву. «Конфлікт – це привід розмовляти і знаходити рішення… Будь-які конфлікти повинні відбуватися в публічному діалозі», – зауважує він.

Президент Інституту екуменічних студій Українського католицького університету (УКУ) отець-доктор Іван Дацько наголосив, що «поняття Київської Церкви є актуальним для людей Володимирового хрещення, тобто для греко-католиків і православних». На його думку, однією з основних характеристик Київської Церкви є сопричастя, що є водночас ціллю та ідеалом, до якого прагне УГКЦ сьогодні. Повнота православ’я включає повноту католицичності і навпаки. «Київська Церква виросла в екуменічній традиції, складова якої Константинополь і Церква Заходу. Це рівночастя та сопричастя ніколи не зникало, – констатує митрофорний протоієрей Іван Дацько, – хоча і забувалося».

Професор Олександр Саган, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України, зазначив у своїй доповіді, що Київському християнству притаманні такі риси, як універсалізм, антицезаропапізм, антимесіантство, патріотизм, євангелізм. І воно є  невід’ємною ланкою християнської європейської культури.

Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський ПЦУ Олександр Драбинко у доповідному слові сказав, шо «ідея Київської Церкви розроблялася греко-католиками та православними у другій половині минулого століття. Але остаточно її час настав зовсім нещодавно: коли Україна здобула свою державність, яку підтвердила двома революціями. Київська Церква сьогодні – «це ідеологічний тренд, привласнити який хотілося б різним церковним спільнотам або навіть окремим церковним діячам». Київське християнство є цінним для українців не лише тим, що є нашою національною спадщиною.  На думку владики, його цінність полягає у євангельському дусі, який проникав і наповнював тогочасне церковне життя та київську культуру.

Ще одна важлива думка прозвучала від викладача Київської православної богословської академії ПЦУ о. Андрія Дудченка: «Київська Церква – це єдність в обряді попри роз’єднаність у євхаристії, яку, на жаль, сьогодні ми маємо».

Під час семінару прозвучало ще багато цікавих думок про проблеми та перспектив розвитку Київської Церкви та відбулася активна дискусія.

Українське християнське академічне товариство є відкритим для науковців усіх представлених в Україні християнських традицій. Товариство покликане до роздумів над призначенням Київської Церкви, питанням,  котре досі є маловивченим в Україні та світі. Самобутність Київської Церкви полягає у збереженні живої традиції, незважаючи на болісні історичні обставини та на конфесійні поділи модерної епохи.