Суд виправдав священника УПЦ (МП), який проводив масове богослужіння під час карантину

Чернігівський апеляційний суд виправдав настоятеля Спасо-Преображенського собору УПЦ (МП) з Чернігова Георгія Щербатюка, який зібрав десятки людей на службу 19 квітня, і закрив справу щодо порушення ним правил карантину (ст. 44-3 КУпАП) за відсутністю складу адмінправопорушення, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Glavcom.

Поліцейські Чернігова склали адмінпротокол на священнослужителя за те, що він допустив перебування у Спасо-Преображенському соборі понад 50 осіб під час служби на Великдень, 19 квітня, чим порушив вимоги підпункту 7 пункту 2 постанови Кабміну від 11.03.2020 № 211.

Деснянський районний суд Чернігова 21 травня визнав винним настоятеля храму в порушенні правил карантин, але не став його штрафувати і обмежився усним зауваженням. До суду свідком запросили начальника відділу превенції чернігівської поліції, який пояснив: напередодні Великодня проведилися робочі зустрічі представників поліції та представників єпархій, на яких був присутній і настоятель Спасо-Преображенського собору. Тоді спільним рішенням поліція і церковнослужителі узгодили можливість проведення богослужінь на Великдень за умови недопущення скупчення людей.

18 квітня близько 21 год 30 хв. біля собору була додаткова розмова особисто з батюшкою, який пообіцяв, що дасть доручення своїм помічникам слідкувати за дотриманням правил карантину з метою недопущення скупчення людей. Водночас після опівночі біля собору зібралась велика кількість людей, які заходили у приміщення, незважаючи на вимоги служителів собору і створювали скупчення.

Поліцейський додав, що Спасо-Преображенський собор був єдиним релігійним закладом у Чернігові, де під час великоднього богослужіння, не було дотримано вимог «карантинної» постанови Кабміну.

Суд першої інстанції відкинув твердження сторони захисту про те, що на настоятеля собору не покладається обов`язок регулювання кількості вірян у храмі, оскільки це порушує конституційні права людей на свободу світогляду і віросповідання. Суд наголосив, що постанова Кабміну від 11.03.2020 № 211 прийнята, відповідно до положень Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Обов`язок забезпечення недопущення проведення масового релігійного заходу у конкретній релігійній установі покладається саме на відповідальну особу такої установи, якою у Спасо-Преображенському соборі є настоятель собору.

Захисник настоятеля храму УПЦ (МП) в апеляційній скарзі до Чернігівського апеляційного суду наголосив, що постанову місцевого суду необхідно скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Заявив, що чинне законодавство України не дає визначення поняття «масовий захід».

Що стосується складеного працівником поліції протоколу, то з його змісту, як стверджує захисник, не вбачається, чи проводив священник масовий захід, тобто не розкрита об`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Крім того, в протоколі відсутні відомості про складання тих документів, які було долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення: рапорти, пояснення, фототаблиця, електронний носій інформації. Не надано й доказів того, що Григорій Щербатюк є настоятелем Спасо-Преображенського собору і головою релігійної громади.

Також адвокати пояснили, що священник відправляв службу і жодних повноважень на те, щоб заборонити вірянам бути присутніми в храмі, вхід до якого є вільним, не мав. З такою позицією сторони захисту погодився й апеляційний суд, оскільки встановлення в державі карантинних обмежень, зобов`язує кожну особу їх неухильно дотримуватися.

Крім цього, апеляційному суду не надано жодного доказу, що Григорій Щербатюк був уповноважений чи зобов`язаний не допускати вірян до храму, а тим паче зупиняти для цього богослужіння.

Таким чином, 22 червня апеляція скасувала постанову Деснянського райсуду Чернігова від 21 травня і закрила справу проти священника.

Нагадаємо, що за порушення карантину ст. 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення («Порушення правил щодо карантину людей») передбачається штраф від 17 тис. грн до 34 тис. грн для громадян і 34-170 тис. грн - для посадових осіб.

Раніше Івано-Франківський міський суд визнав винним місцевого священника УПЦ Московського патріархату у порушенні правил карантину і призначив максимальний штраф 34 тис. грн.