Глава УГКЦ освятив в Одесі чернечий дім

22 липня 2020 року в Одесі глава УГКЦ верховний архиєпископ Святослав спільно з владикою Михайлом Бубнієм, екзархом Одеським, та місцевими священнослужителями, освятив богослужбову каплицю і чернечий дім Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії. На освячення першого монастирського дому сестер служебниць на території Одеського екзархату УГКЦ завітали також місцеві добродії та сестри служебниці зі Львова та Києва, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ.

На початку освячення було зачитано декрет заснування чернечого дому та богослужбової каплиці на честь Стрітення Господнього. Відтак глава УГКЦ здійснив освячення престолу, каплиці та всього монастирського будинку.

Опісля владика Михайло Бубній, екзарх Одеський та голова Патріаршої комісії у справах монашества, розповів, що ідея заснування цього монастиря зародилася в контексті реорганізації монашого служіння в УГКЦ. «Наші монаші спільноти мають свої доми і провінції не тільки в Україні, а й в інших країнах світу. Я запропонував подумати над реорганізацією своїх монастирів у такий спосіб, щоб там, де служіння певної богопосвяченої спільноти вже виконало свою історичну місію і де довший час немає покликань, натомість є матеріально видиме надбання нерухомості, відчужити його та інвестувати там, де є розвиток нашої Церкви і великі потреби в богопосвячених спільнотах», – зазначив владика.

За словами єпископа, до співпраці було заохочено провінції різних країн, і саме сестри служебниці першими відгукнулися на таку ідею. «Сестри Служебниці провінції Христа-Царя вирішили продати свій дім у Канаді, щоб купити будинок під монастир тут, у м. Одесі, на південних теренах України, території материнської Церкви, де наша Церква сьогодні активно розвивається, – розповів владика Михаїл і додав: – Дай Боже, щоб ми освячували ще не один подібний монастир».

Верховний архиєпископ Святослав у своєму слові після освячення монастиря ствердив, що значення цієї події стане зрозумілим лише з часом, «з відстані історії». Звертаючись до владики Михайла, глава Церкви наголосив на важливості заснування цього першого монастиря сестер служебниць на території Одеського екзархату: «Якщо єпархія чи екзархат не мають монастирів, то не мають коріння. Заснування нової обителі – це момент, коли ця молода структура нашої Церкви глибоко закорінюється на тій землі, де Господь Бог захотів збудувати, відновити, впорядкувати свою святу Церкву».

Звертаючись до сестер з нагоди освячення монастиря, предстоятель УГКЦ зазначив, що щиро вітає їх «із таким мудрим рішенням, мудрим рухом зокрема сюди, до цього причорноморського краю». «Сьогодні, як ніколи, тут, на цих землях, які бачили і переживали різні сторінки історії, так потрібно вашої присутності, так потрібно, щоби хтось навчив сучасну людину в Одесі вірити в Бога, навчив наново відкрити для себе Його живим, присутнім тут, між нами», – сказав глава УГКЦ, наголосивши, що «це – особлива місія тієї євангелізації, яку сестри служебниці Непорочної Діви Марії тут будуть звершувати».

На завершення урочистостей сестра Мирослава Яхимець, провінційна настоятелька сестер служебниць в Україні, подякувала Святославу за благословення і освячення дому. Слова вдячності сестра висловила і преосвященному владиці Михайлу та пані Тоні, яка допомогла знайти цей дім.

В особливий спосіб сестра Мирослава подякувала також сестрам провінції Христа Царя в особі сестри Христини Сиротинської. «Такий жест свідчить про глибоку єдність нашого згромадження, і моє серце радіє з цього приводу, – завершила настоятелька і звернулася до сестер, які виконують місійне служіння в Одесі: – Дорогі сестри! Хочу вам побажати, щоби цей дім ніколи не пустував, щоб тут завжди були ті душі, які будуть прагнути зустріти Христа. Цей монастир є під покровом Стрітення Господнього і нехай кожен, хто переступить поріг цього дому, зустріне цього Бога».

Сестри служебниці Непорочної Діви Марія (ССНДМ) — найчисленніше чернече жіноче згромадження (понад тисяча сестер-монахинь) Української Греко-Католицької Церкви, засноване в 1892 році василіанином о. Єремією Ломницьким  за підтримки пароха села Жужель о. Кирила Селецького. Завдання згромадження: релігійне виховання дітей і шкільної молоді та церковно-харитативна допомога в парафіях (захоронки, сиротинці, школи, лікарні, притулки для похилих віком тощо).

Радянська влада скасувала ССНДМ в Галичині (1940—1941 і головно по війні) і чимало з них вивезла до концентраційних таборів; така сама доля зустріла їх під комуністичним режимом у Чехословаччині 1950, тільки деякою мірою вони змогли існувати в Польщі (13 осідків) і в Югославії (7).

Головний дім верховної управи є в Римі, по 2 доми у Франції, Англії та Німеччині; за океаном — у Бразилії (43 доми), Канаді (23), США (20) і (з 1965) в Аргентині (4). ССНДМ далі працюють насамперед у парафіяльному шкільництві, мають власні середні й вищі школи для дівчат та дають місійно-катехитичну допомогу священикам по далеко розкинених колоніях.