На Одещині знайдений 300-річний ісламський тумар

Учасники археологічної експедиції, які нині розкопують ділянку в Цивільному дворі Білгород-Дністровської фортеці на Одещині, дістали із землі паперовий тумар (оберіг —  згорнутий у трикутник клаптик паперу з рядками з Корану), що зберігся до наших днів,  який має не менше 300 років, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Іslam.in.ua.

«Папір зберігся чудово, що свідчить про унікальність знахідки. Особливо на цьому пам'ятнику. Умовою такої збереженості предмета є і якість матеріалу, з якого він зроблений, і властивості ґрунту. Попереду — робота, під час якої доведеться повністю розгорнути амулет і прочитати текст, але вже зараз бачимо арабську фразу: «Написано від страху [перед Аллагом?]...» і три цифри: 007 (велика спокуса побачити в них фрагмент дати за хіджрою: 1007 = 1598/99 рр .)», — розповів головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон.

На думку вченого, знахідка може доповнити відомості про життя людей в Акермані в першій половині XVIII століття, коли в місті народився і жив знаменитий турецький вчений, богослов Мухаммед аль-Аккермані, що став згодом каді (суддею) міста Мекка.

«Є підстави припускати, що Аккерман був свого роду центром ісламського вчення в Північно-Західному Причорномор'ї зазначеного століття, — зазначає Красножон. — Отже, історичний контекст цієї знахідки — очевидний».

Нагадаємо, що Аккерман (Білгород-Дністровський) є одним з найдавніших міст України. На його території знаходиться найбільша в країні середньовічна фортеця. Ймовірно, перші фортифікаційні споруди виникли там ще за часів Золотої Орди. Тоді місто називалося Акджа Кермен. Арабські джерела ХІV ст. свідчать, що у той період його населення було змішаним ( «мусульмани і невірні»). Генуезці і венеціанці називали його Маврокастро. На портоланах того часу Акджа Кермен був відзначений прапором з джучидською тамгою.