На Чернігівщині віртуально відновили храм XVIII століття

"На місці, де колись розташовувалася Вознесенська церква, організатори проекту встановили стенд з інформацією про храм, його зображенням, а також QR-кодом, за яким жителі і гості селища можуть побачити 3D-модель цієї перлини сакрального мистецтва Чернігівщини", - розповіла керівник медіа-центру "Моє місто" Вікторія Сидорова.

За її словами, 3D-модель старовинного храму представив харківський видавець та ініціатор проекту "Знищені шедеври української дерев'яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю" Олександр Савчук. Він представив і видання з такою ж назвою - воно побачило світ за підтримки Українського культурного фонду.

У книзі йдеться про п'ять зниклих храмах, три з яких стояли на Чернігівщині. "Українські дерев'яні церкви - це фольклор, тільки в архітектурі. Побудовані в основному безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села, вони могли бути (а могли і не бути) шедеврами, але завжди втілювали народне уявлення про красу, велич, присутність Бога на землі. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашіль і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найбільш болісної - через неприродності втрати ", - сказав Савчук.

Він додав, що зараз об'єкти сакральної архітектури - дерев'яні українські церкви - знаходяться на межі остаточного знищення. Лише частина з них врятована і побачити ці стародавні храми "в натурі" можна в заповідниках-скансену.

Харківський гість розповів, що Вознесенська церква в смт Березна побудував в 1761 році ніжинський майстер Панас Шолудко. Вона виділялася високим чотириярусна іконостасом з чудовими малюнками і позолоченим різьбленням, легкістю архітектурних форм. Фахівці називали її шедевром дерев'яної сакральної архітектури. Фотографії, креслення й описи храму залишив нащадкам харківський дослідник українського дерев'яного храмового будівництва, мистецтвознавець, культуролог і музейник Стефан Таранушенко (1889-1976 рр.). Вони зберігаються в Інституті рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського і саме ними керувалися учасники зазначеного проекту - архітектори, програмісти.

Цінні ікони з іконостасу Березнянського храму в 1936 році врятував відомий у минулому столітті мистецтвознавець Павло Жолтовський. Зараз їх можна побачити в Національному художньому музеї в Києві.