Religion.in.ua > Версія для друку > На Львівщині відбулася X Школа ісламознавчих досліджень

Словами традиційного мусульманського вітання з побажаннями миру відкрив школу шейх Саід Ісмагілов — голова Українського центру ісламознавчих досліджень, кандидат наук. Він нагадав учасникам її історію, розповівши про доробок і досягнення її слухачів і лекторів, і надав слово голові Всеукраїнської асоціації «Альраід», члену Українського центру з фатв і досліджень, магістру шаріатських наук Сейрану Арифову. Шейх Сейран став одним із доповідачів першої секції — «Іслам і глобальні процеси».

У перший день учасники прослухали кілька лекцій. Так, Роман Назаренко, докторант Тілбурзького університету (Нідерланди), викладач Українського католицького університету (УКУ) виступив із доповіддю «Орієнталізм, стереотипи та Дісней: приклад історії про Аладдіна» та презентував свою книгу «Несподіваний іслам».

Наталія Малиновська, кандидатка політичних наук (НУ «Острозька академія») прочитала лекцію «Природа ісламського фемінізму у працях „західних“ та „східних“ науковців». Також Наталя презентувала свою книгу «Жіночий емірат? Політикині мусульманського світу».

Доповідь Григорія Маврова, магістра ісламознавства Університету ім. Хамада бін Халіфа (Катар) мала назву «Дебаты о йоге среди современных исламских ученых» (рос. мовою), а Сейран Арифов презентував свою книгу «Шаріат і політика».

У вечірньому лекторіумі кандидат історичних наук, доцент Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України Ігор Козловський розпочав цикл бесід «Медицина пророка Мухаммада».

Деякі учасники школи поділилися своїми враженнями та думками щодо її актуальности. Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України, сказала:

"Це вже десята школа, тобто це вже стало традицією: збирати навколо ісламознавчих тем провідних науковців України, запрошуючи представників інших традицій з інших країн. У цій, десятій, школі беруть участь і турецькі учасники, й американські, і науковці з Азербайджану й Польщі… І головне, що ця наукова спільнота стає з року в рік потужнішою: зростають нові науковці, стають кандидатами, докторами наук. А тема школи, ісламознавство, стає цікавою українському суспільству, бо мусульмани здавна є складовою релігійного ландшафту нашої країни, й без них сьогодні уявити релігійну Україну неможливо. І це не тільки тому, що [після окупації] з Криму, з захоплених територій Донецької та Луганської областей підтягнулися мусульмани — ми знаємо, що приїхало понад 50 тисяч людей, — а тому, що іслам завжди супроводжував українську історію. Про це довгий час «забували», не згадували, затушовували, не казали про близькість того ж кримськотатарського й українського народів, про близькість ісламу і християнства — тобто це не мало працювати в цій ось імперській концепції «русского мира», де інакший, інший, завжди розглядався як ворог, і це розділяло наше суспільство. Я думаю, що настали зовсім інші часи й, навпаки, треба шукати те, що зближує різні традиції та різні народи, різні мови й культури. І школа — це абсолютно прекрасний приклад того, як у межах однієї теми можуть порозумітися люди дуже різних національностей і релігійних поглядів. Я вважаю, що в цієї школи є майбутнє, і дуже тішуся, що в ній бере участь молодь. Знаєте, сьогодні з таким «древнім аксакалом» релігієзнавства, яким фактично є Анатолій Колодний у свої 84 роки, ну й ми з Козловським, — сміється пані Людмила, — поруч на школі молоді дослідники. І це дуже приємно, що приєднуються вчені, цікавляться. Це означає, що в цієї науки є майбутнє. І я дуже хочу, щоб більше й більше людей руйнувало ті стереотипи стосовно мусульман, які нам нав’язували стільки років, щоб ми розуміли: ми живемо в поліконфесійній державі Україна, і тут не має бути ворогів. Тут ми всі маємо об’єднатися, щоб побудувати нормальну, демократичну, вільну, самодостатню країну".

Руслан Халіков, релігієзнавець, додає: "Десята школа особлива передусім тим, що вона ювілейна. І це означає, що вже десять років є тенденція до дослідження та популяризації ісламознавства, та, відповідно, це вже не просто поодинока ініціатива, а сталий тренд. І дуже гарно, що є така відкрита, публічна потужна команда, яка готова проводити ці школи. І ми бачимо, що є щораз більше досягнень серед учасників, а не тільки серед лекторів. У людей виходять статті, книги, з’явилися вже два ісламознавчі журнали за час проведення школи. Перший, журнал «Аль-Калям» — власне перше українське академічне видання ісламознавчої тематики. Другий журнал заснований не в рамках цієї школи, а в Острозі — як окреме ісламознавче видання, що претендує на наукометричність, відповідає вимогам міністерства освіти тощо. Тобто є науковим журналом, але його редактори та автори — учасники цих літніх шкіл різних років. І важливо підтримувати цю школу як майданчик, де відбувається зростання ісламознавства".

Професор Університету державної фіскальної служби України Геннадій Христокін, релігієзнавець, доктор філософських наук, уже вдруге бере участь в Школі ісламознавства: "Ця школа для мене цікава тим, що її основна тема пов’язана із взаємодією релігії та науки — це дуже цікава та актуальна тема. Сьогодні вона особливо актуальна для ісламу, багато сучасних мусульманських богословів порушують її, розкриваючи такий тренд, таку методологію, такий підхід, [що показує] можливість взаємодії та діалогу між наукою і релігією <…>. Моя позиція, про яку я доповідатиму тут, що такий діалог можливий на основі філософських методологій. Тобто потрібно залучати філософські методології для богословських студій. Усі учасники школи, як на мене, представляють таку позицію, досить виважену методологічно, яка показує, що ісламознавство — це науковий сучасний тренд. Він інтегрований і в релігієзнавство, і в мусульманську теологію, і ці дві гілки дослідження — академічне релігієзнавство та ісламознавство, з одного боку, та богословське ісламознавство — вони надзвичайно тісно співпрацюють у діалозі, у виданні журналів, статей, монографій. Тут немає ніякого особливого конфлікту. Тому це так важливо й актуально".

Вадим Слюсар, доктор філософських наук, Житомирський державний університет ім. Івана Франка: "Насамперед — чому потрібні такі школи. Торік ми мусили проводити IX школу в онлайн-режимі — і учасників було багато, тобто людям важливе спілкування. На сьогодні дуже багато з’явилося досліджень з ісламознавства. Особливо враховуємо, що Україна є на лінії трьох цивілізацій, одна з яких — ісламська. Відбувається потужна взаємодія — і в культурному плані, і в політичному. Надзвичайно важливе переосмислення ролі й місця ісламу в українському суспільстві, в українській історії. Варто позбуватися багатьох стереотипів, особливо коли говоримо про політизацію історії та представлення її як вічної ворожнечі між українцями та іншими сусідами, забуваючи про моменти й військової взаємодії, і політичної, і культурної. Також важливо, що школа по суті працює цілий рік, бо після того, як ми завершуємо її, ми завжди спілкуємося, ділимося якоюсь інформацією. У когось є цікаві дослідження, виходять спільні статті. Наприклад, у мене вийшла спільно з Маріушем Маршевським (доктор філософії, Польща. — Ред.) стаття про PR-діяльність релігійних організацій, і я думаю, що в цьому напрямку продовжимо дослідження. Учасники школи допомагають одне одному. По-перше, створюють якісь нові проєкти в рамках школи, в акредитаціях, у проведенні лекцій запрошених професорів. Так, у нас, у ЖДУ, був цікавий науковий семінар за участи професора Київського національного університету Алли Бойко — «Релігійна журналістика». І тепер ми бачимо, що вони відкривають магістратуру за цим напрямком. Наша магістратура також має певну орієнтованість на дослідження релігії. Ми обмінюємося певними проєктами, досвідом проведення заходів, тому я вважаю, що ця школа надзвичайно важлива. Один з учасників школи, Михайло Якубович — головний редактор журналу «Вісник ЖДУ з філософських наук», тобто взаємодія відбувається не тільки під час школи. Школа — це лише презентація досягнень, того, що напрацьовано за рік".

П’ятий день роботи ювілейної, десятої, Школи ісламознавчих досліджень «Іслам як релігія і наука» розпочався онлайн-лекцією Абдуллаха Гекхана Акара (Університет Мармара, Стамбул) «The Consolation effects of Being Pious» та спілкуванням із доповідачем. Після цього відбулася церемонія закриття школи та вручення сертифікатів учасникам, а також подарунків від стамбульського культурно-історичного комплексу «Медресе Синан-паша»: книг Саїда Нурсі та сувенірів із зображенням пам’яток Туреччини.

У своїй промові голова Українського центру ісламознавчих досліджень, з ініціативи якого організовано ювілейну та всі попередні школи, Саід Ісмагілов зазначив, що цього року захід проходив у надзвичайно активному темпі.

— Ми працювали від ранку до пізньої ночі. <…> У нас були не лише теоретичні, а й практичні заняття, активне спілкування, була дуже потужна інформаційна підтримка, багато лекцій та доповідей. Ми дякуємо всім вам за активну участь у нашій школі ісламознавства <...> У нас великі та грандіозні проєкти, і ми вже зараз починаємо готуватися до XI Літньої школи ісламознавства. На жаль, минулого року школа, що планувалася у Грузії, не відбулася через епідемічні проблеми, й ми мусили провести її онлайн. Але ми будемо намагатися вийти на контакт з нашою грузинською стороною, будемо домовлятися, щоб вона відбулась у Тбілісі або в Батумі, — сказав шейх Саід, віддавши належне й турецьким партнерам: Медресе Синан-паша та видавництву «Енвер Нешріят», завдяки співпраці з якими 2019 року VIII Школу вдалося провести у Стамбулі.

Не заперечуючи, що оголошена пандемія знову може стати на заваді планам провести наступну школу за межами України, Саід Ісмагілов висловив переконання, що вона таки відбудеться.

— Але навіть якщо це нам не вдасться (провести школу у Грузії або в Туреччині. — Ред.), ми все одно будемо її проводити. В Україні ще багато місць, де ми з вами не були — це буде гарною нагодою продовжити наші дискусії, дослідження, спілкування. Можливо, ми знайдемо нові підходи в релігієзнавстві, — сказав шейх Саід, підкресливши, що учасники мають ідеї щодо розвитку і напрямків у власне ісламознавстві. — Я на відкритті зауважував, що нас цікавлять наукові дослідження безпосередньо ісламознавчої тематики, але нас цікавить і підтримка експертною та науковою спільнотою процесів відродження ісламу в Україні, що не так активно рухаються.

Шейх Саід вручив учасникам сертифікати й подарунки, надавши трибуну охочим висловити свої враження від ювілейної школи та зауваження, побажання щодо її організації.

Нагодою скористалася представниця Секретаріату Кабінету Міністрів України, доктор філософських наук Лариса Владиченко: "Велика подяка й пошана за вашу роботу, яка є нібито непомітною, але вона є титанічною. Це дружня інтелектуальність високого рівня. І це дійсно є «школа», бо ми всі навчаємося, ми всі зростаємо інтелектуально".

На думку Лариси Владиченко, насичена програма школи, продовження дискусій у неформальній атмосфері сприяли й об’єднанню інституцій, зокрема науковців, держслужбовців і представників релігійних організацій, кращому розумінню одне одного та наявних проблем.

Слово мала й одна з засновниць українського релігієзнавства — доктор філософських наук Людмила Филипович. Вона переказала привітання та подяку від «патріарха» українського релігієзнавства, президента Української асоціації релігієзнавців професора Анатолія Колодного, а також підкреслила роль Саіда Ісмагілова в організації та проведенні цієї та попередніх шкіл і в тому, що іслам відкривається українському суспільству:

— Будь-яка ініціатива можлива лише тоді, коли є персони. Саід Ісмагілов був такий «мозковий центр», до якого долучилося кілька знакових фігур. І тут не обійшлося без Ігоря Анатолійовича Козловського, постать якого — у фундаменті дуже багатьох ініціатив, і який багато чого нас навчив, навчає і буде навчати, тому дякую і вам персонально! Вважають, що найбільша вада України — це інертність громадян України, хоча чи можна їх назвати громадянами, якщо вони інертні… А тут я бачу людей, які руйнують оце усталене уявлення про українців: що ми такі ліниві, що ми ні на що не здатні, що нам навіть дуже важко сформулювати якусь ідею, а потім її втілити. Я хочу всім вам сказати: дякую, що ви є такими енерджайзерами, які не лише себе творять, а навколо себе створюють такі енергетичні поля, в які затягує інших людей!

Доповіді учасників X Міжнародної ісламознавчої школи будуть опубліковані в часописі «Аль-Калям».