Греко-католики провели у Львові дев’яту Філософсько-психологічну школу

Дев’ята Філософсько-психологічна школа, організована БФ «Карітас-Київ» у липні, відбулася у Львові-Брюховичах у реколекційному центрі «Світлиця». Участь у школі взяли понад 50 учасників з усієї України, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ.

Різні за віком і статусом, політичними й релігійними поглядами, але об’єднані бажанням позитивних змін у суспільстві, країні, учасники щодня спільно шукали шляхи істини, взаєморозуміння та вічних цінностей, розповідає о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас-Київ».

Розпочалася програма з курсу лекцій Ігоря Козловського по книзі «Пісня Пісень». Ігор Козловський проводив учасників Філософсько-психологічної школи різними рівнями юдео-християнської інтерпретації. Розповідав особливості трактування стародавніх текстів, приводив приклади з життя різних мудреців і вчителів.

Анатолій Ахутін виступив із циклом лекцій «Поетична ідея культури». Разом з Олександром Філоненко й Олександром Пустовітом студенти перевідкривали для себе та перечитували таку велику постать української землі, як Григорій Сковорода.

З головою Інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем учасники школи говорили про важливість й особливості перехідного правосуддя, вчилися правилам написання цікавих історій та заглиблювалися в життя і творчість Лесі Українки.

Крім лекцій, були заняття з екзистенційного театру та психологічний блок з управління агресією, що проводили спеціалісти БФ «Карітас-Київ» – психологиня Дар'я Сапегіна та Олег Рощіпкін.

Ігор Козловский коментує: «Я вважаю, що подібні заходи, в цьому випадку школа, – це проєкт, результати якого ви навіть не усвідомлюєте. З одного боку, зрозуміло, що приїжджають люди, вже традиційно присутні в просторі інтелектуальному і духовному. Їм цікаво, вони збагачуються, і це надзвичайно важливо. А з другого – відбуваються певні процеси, які людина може не усвідомлювати, і вони можуть бути найціннішими, тому що це стосується вже особистості та зростання. Сама школа, яка вже живе своїм життям, має своє обличчя, живе як живий організм, який розвивається, ставить перед собою нові завдання, відкриває для себе нові горизонти. І це означає, що в неї є майбутнє, навіть якщо колись припиниться сам процес – школа. Це означає, що люди не зупиняться, ні той самий запал, ні та необхідність поштовху, бо це є запорукою того, що й сама ідея буде жити в конкретній людині».

Координаторка проєкту «Долаючи розломи в громадах» Яна Рожнятовська говорить: «Звичайно, у нас є можливість навчатися у найкращих вчителів, кожен з яких є прикладом для наслідування. Це важливо. Важливо мати в житті провідників, які допоможуть із прийняттям рішення в часи сумніву, які вкажуть на світло в часи темряви. Кожен зі спікерів – це особливий скарб! Бути поруч, жити в один час із такими людьми – це честь і подарунок долі!».