На Афоні віднайшли печеру, у якій міг жити і молитися український подвижник Іван Вишенський

На Афоні дослідникам вдалося віднайти печеру, в якій, найімовірніше, проводив свій подвиг подвижник і письменник-полеміст XVII ст. родом із Судової Вишні на Львівщині  Іван Вишенський. Про це заявив директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на "Еспресо.Захід".

З допомогою болгарських колег-спелеологів на Афоні команді дослідників вдалося відшукати печеру неподалік від стародавнього Зографського монастиря, в якій, імовірно, в затворі провів останні роки життя видатний український святий і письменник-полеміст XVII ст. Іван Вишенський. Він народився і виріс у м. Судова Вишня, що на Львівщині. Іван Вишенський на Афоні провів понад 40 років. Останні роки старець провів у затворі у печері поряд із Зографським монастирем, підписуючи свої публіцистичні тексти "Іоан Русин, печерник Зографський".

"У нас цілий дослідний інститут афонської спадщини. Уже понад 10 років досліджую Афон і щороку намагаюся організовувати експедиції влітку. Цього літа також вибралися. Донедавна я вважав, що імовірна печера, в якій подвизався старець Іван Вишенський, це та, в якій до того подвизався прп. Косьма Зографський (відома як "печера Косьми Зографського"). Але поки що це моє припущення не вдалося підтвердити через те, що в печері не збереглися сліди тривалого проживання людей. Імовірно, що Іван Вишенський міг бувати у цій печері, але не факт, що останок життя провів саме у ній. Водночас нововиявлена Зографська печера більше підходить під умови суворого затворницько-отшельницьго життя. Розташована вона вгору від Зографського монастиря, по дорозі (стежці) від Зографу до монастиря Костамоніт, на крутому схилі над Зографською річкою", - розповів Сергій Шумило.

Печера знаходиться у важкодоступному місці. Щоб спуститись до неї від стежки, треба прив’язувати мотузки до дерев і по них спускатись вниз по схилу до печери. Тобто подвижник, який відходив у затвор у цю печеру, справді був відрізаний від світу, і навіть їжу міг отримувати лише по мотузках, які мали йому спускати згори вниз до печери. З розповідей дослідників, у середині скельна печера природного походження була прилаштована для життя, мала кілька невеличких "кімнат", обкладених камінням з глиною і навіть частково поштукатурених і побілених, також були віконні отвори, збереглася копоть від вогнища.

"Усе свідчить про те, що у цій печері тривалий час жили і молилися затворники. Болгарські колеги виявили також залишки кераміки. Можливо, це і є печера нашого святого земляка прп. Івана Вишенського Святогорця", - припускає дослідник.

Незручність доступу до печери ускладнює її дослідження. Але дослідники сподіваються її дослідити ретельніше. Хоча вони керуються незаперечними свідченнями самого Івана Вишенського, що останні роки життя провів у печерному затворі саме в печері Зографського монастиря. Хоча, припускають дослідники,  не виключено, що у різні періоди він міг жити в різних печерах Зографського монастиря.