В Інституті екуменічних студій УКУ обговорили досвід примирення в Північній Ірландії

У межах проєкту "Екуменізм і миробудування: міжнародні уроки для України" на вебінарі у Львові запропонували рецепт миробудування від Північної Ірландії - це був останній семінар із серій про миробудування, які започаткував Інститут екуменічних студій УКУ і Харківський офіс Фонду Конрада Аденауера в Україні, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ.

«Північна Ірландія є дуже цікавою, бо цей кейс допоможе нам зрозуміти, як може відбуватися суперечка про владу і набувати релігійних забарвлень, як певні політичні конфлікти чи спори можуть бути одночасно релігійними. Наш доповідач о. Томас Лейден з Белфасту є настоятелем єзуїтської спільноти у Белфасті і колишній провінційний настоятель єзуїтського монастиря (парафія, яка охоплює Ірландію і Північну Ірландію», - зазначив модератор зустрічі, директор Інституту екуменічних студій УКУ д-р Павло Смицнюк.

«Конфлікт у Північній Ірландії (1968-98) був в основному етнонаціоналістичним, але в нього були також і серйозні релігійні обертони. Цей конфлікт більше стосувався ідентичності і політичної влади, ніж релігії. Реальність була така, що ті, які ідентифікували себе британцями і хотіли залишатися частиною Об’єднаного Королівства, були здебільшого протестантами. А ті, що ідентифікувалися як ірландці і прагнули Сполученої Ірландії, були здебільшого католиками. Той факт, що політичні прагнення збігалися з релігійною ідентичністю, приніс у ситуацію релігійний вимір, якого могло б і не бути.

Як поводилися Церкви в цій ситуації? Дехто вважає, що Церкви могли би більше займатися промоцією миру. Але є ті, хто вважає, що Церкви відіграли важливу роль у тому, щоб якось помирити між собою протилежні сторони. Правда в тому, що, справді, Церкви зробили багато. Вони чинили опозицію до насильства і заохочували своїх членів застосовувати мирні методи.

Водночас Церкви знали, що правдивий мир – це щось більше, ніж просто відсутність насильства. Правдивий мир повинен будуватися на справедливості, рівності і повному забезпеченні громадянських прав для всіх. Поодинокі священики виявляли бажання зустрітися за кулісами і спробувати якось вести переговори з воєнними угрупованнями», - розповів доповідач вебінару о. Том Лейден, настоятель єзуїтської громади Белфаста.

Своєю реакцією поділилася респондентка вебінару д-р Тетяна Кисельова, Києво-Могилянська школа врядування, голова Центру досліджень медіації та діалогу, Національний університет «Києво-Могилянська академія».

«Ми є на різних етапах циклу конфлікту. Для України багато уроків з англо-ірландської війни просто незастосувабельні. Політичне рішення конфлікту є неможливим тому, що російсько-українська війна – це гібридний конфлікт. Нам бракує іншої сторони, сильної правової юридичної сторони, яка б визнала себе як учасника конфлікту. Поки цього не буде, будь-яка робота на найвищому рівні не можлива. Церквам залишається робота маленькими кроками у власних громадах, парафіях, роз’яснення, що мир починається з наших сердець. Поки ця робота не буде пророблена, жодне велике політичне рішення не принесе плодів», - пояснила д-р Тетяна Кисельова.