Religion.in.ua > Україна > У Чернівцях адвентисти роздали 900 подарунків потребуючим дітям

У Чернівцях адвентисти роздали 900 подарунків потребуючим дітям


27 01 2022
У Чернівцях адвентисти роздали 900 подарунків потребуючим дітямБлагодійна адвентистська організація "ADRA Ukraine разом з Церквою адвентистів сьомого дня вже п'ятий рік поспіль реалізують проєкт «Діти дітям». Цього року більш як 4 500 людей замовили пусті коробки та наповнили їх корисними подарунками потребуючим допомоги дітям. У Чернівецькій області було зібрано близько 900 подарункових коробок, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт адвентистів сьомого дня в Україні.

Павло Єременко, капелан адвентистів у Буковинському регіоні розповідає: "Коли є правильна мотивація, яка є біблійна, то це є любов до ближнього, тому що ми любимо Бога, а це означає, що ми любимо людей, любимо дітей. І дедалі, коли ми живемо на землі, все менше і менше доброти ми можемо спостерігати за оточуючими людьми. Чомусь світ стає егоїстичним. І ми, як церква, ми віримо в те, що Бог покладає на нас зобов’язання, місію. Без любові місія виконана бути не може. Ми можемо сказати людям правду, але люди відчувають. У 1990-х роках ми могли говорити, а сьогодні люди спостерігають за способом нашого життя. Тому ми і організовуємо такі акції, аби полегшити життя тих, хто вкрай має в цьому потребу".

Кожний подарунок повинен містити в собі чотири елементи – засоби гігієни, канцтовари, іграшки та солодощі. Головне завдання проєкту – подарувати увагу дітям, яким її так бракує.
В даній ініціативі дуже активну участь беруть місцеві церкви та адвентистські школи по всій Україні. Члени церкви та прихожани різних вікових категорій готують подарунки та жертвують на дану ініціативу свої кошти. Також варто відзначити дітей, які жертвують подарунки, щоб допомогти своїм одноліткам, які опинились у складних життєвих обставинах.

"Коли я повертаюся з чергової акції, в першу чергу я надихаюся. Я не можу розповісти і сказати за тих людей, що вони відчувають, але я бачу в їхніх очах радість. Бачу вдячність. А для мене особисто - я на крилах лечу додому, де б я не був, за сто, двісті, триста кілометрів лечу додому і радію тому, що міг малесеньку лепту, частинку свого серця, своєї доброти залиши цим дітям," – ділиться своїми враженнями капелан Павло Єременко.






Повернутися назад