Науковці і священники обговорили в Києві проблеми богослужбового перекладу (ФОТО)

Київський Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія» разом з Лабораторією наукового перекладу провели 2 лютого семінар на тему: «Біблійна та патристична богословська термінологія». Захід відбувся в межах роботи над перекладом, адаптацією та доповненням «Європейського словника філософій (Лексикона неперекладностей)», повідомляє кореспондент "Релігії в Україні".

Київський Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія» разом з Лабораторією наукового перекладу провели 2 лютого семінар на тему: «Біблійна та патристична богословська термінологія». Захід відбувся в межах роботи над перекладом, адаптацією та доповненням «Європейського словника філософій (Лексикона неперекладностей)», повідомляє кореспондент "Релігії в Україні".

 

Відкриваючи семінар, директор Центру Європейських гуманітарних досліджень Костянтин Сігов повідомив про вихід нового видання «Європейського словника…», який на минулорічному форумі книговидавців у Львові був визнаний найкращою книгою.

Перший доповідач, науковий редактор видавництва «Дух і літера» Юрій Вестель, розповів про складнощі з перекладом деяких термінів Нового Завіту з давньогрецької на українську мову. «Особливість наукового перекладу полягає у тому, що ми намагаємося якомога точніше і буквальніше передати текст оригіналу», ― вважає науковець. Юрій Вестель зауважив, що перекладач біблійних текстів стикається з особливими труднощами, які відсутні при перекладі філософського тексту. «Перш за все, це східні семітські нашарування. Якщо ми говоримо про Новий Завіт, то це грека з сильним семітським підтекстом, закладеним у мисленні авторів. Окрім того, ми маємо багато текстів з поетичними, метафоричними літературними особливостями, які для наукового перекладу становлять певну проблему. Бо можна створити художній переклад, але він буде не науковий. Тому завжди є певна напруга між поетичним і науковим виміром при перекладі біблійного тексту», ― пояснив доповідач.

Юрій Вестель нагадав учасникам, що на даний час наукового перекладу Біблії українською мовою немає, а російський переклад лише створюється. Доповідач виділив 3 основні українські переклади Святого Письма: Івана Огієнка (1958 р.), «римський переклад о. Івана Хоменка (1962 р.) та Українського Біблійного товариства за авторством о. Рафаїла Турконяка (1997 р.)». Потім він навів та проаналізував низку прикладів проблемних, на його думку, новозавітних термінів.

Також перед учасниками виступили кандидат культурології Дарина Морозова - з аналізом екологічної та психологічної термінології грецької патристики, і експерт мовознавчої ради доктор філологічних наук Леся Звонська, яка прокоментувала виступ кожного з доповідачів.

У подальшому обговоренні запропонованих тем взяли участь науковці та священнослужителі, зокрема доцент Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка Андрій Баумейстер, шеф-редактор «Богословського порталу» Юрій Чорноморець та інші. А протоієрей Богдан Огульчанський (УПЦ МП) нагадав, що «Біблія – це надбання Церкви» і запропонував залучати до обговорення проблемних місць біблійного тексту представників українських церков.

Організатори пообіцяли опублікувати матеріали семінару та в майбутньому продовжити подібні зустрічі.