Religion.in.ua > Важливо, Україна > 14 серпня у християн східної традиції — свято Винесення чесних древ Хреста Господнього та початок Успенського посту

14 серпня у християн східної традиції — свято Винесення чесних древ Хреста Господнього та початок Успенського посту


12 08 2011
14 серпня у християн східної традиції — свято Винесення чесних древ Хреста Господнього та початок Успенського посту14 серпня, або 1 серпня за юліанським календарем, православні та греко-католики відзначають свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього та пам’ять старозавітних мучеників Макавіїв. Ця дата у церковному календарі також згадується як День Хрещення Русі. По церквах цього свята правлять водосвятні молебні та освячують мед. Після літургії 14 серпня звершується освячення води. У дореволюційному Києві на Перший Спас після літургії з багатьох церков виходили хресні ходи, які прямували до Хрещатицького джерела, в якому хрестилися сини князя Володимира...
14 серпня, або 1 серпня за юліанським календарем, православні та греко-католики відзначають свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього та пам’ять старозавітних мучеників Макавіїв. Ця дата у церковному календарі також згадується як День Хрещення Русі. По церквах цього свята правлять водосвятні молебні та освячують мед.

Церковнослов’янська назва цього свята - “Проісхожденіе чесних древ...” - не зовсім вірний переклад грецького слова, яке означає урочисту процесію, або хресний хід. Свято було встановлене у Константинополі в IX столітті. Грецькі джерела кажуть про походження цього свята наступне:

“З причини хвороб, які дуже часто бували у серпні, здавна запровадили у Константинополі звичай виносити чесне древо Хреста на дороги та вулиці для освячення місць та вигнання хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на святому престолі Великої церкви (тобто у соборі Святої Софії — ред.). З цього дня і далі до Успіння Пресвятої Богородиці, звершуючи літії по всьому місті, пропонували його потім народу для поклоніння”.

За церковним уставом цей день відноситься до “малих” свят зі славослов’ям, проте має один день передсвята. На утрені, під час співу Великого славослов’я, з олтаря на середину церкви виноситься прикрашений квітами та травами хрест. Далі звершується поклоніння хресту та помазання освяченим єлеєм, як це прийнято на свята.

Після літургії 14 серпня звершується освячення води. У дореволюційному Києві на Перший Спас після літургії з багатьох церков виходили хресні ходи, які прямували до Хрещатицького джерела, в якому хрестилися сини князя Володимира. На цьому місці, тепер це неподалік від Пішохідного мосту, встановлено колону Магдебурзького права. Тут правили урочистий водосвятний молебень. І тепер цього дня водосвятні молебні правлять по всіх церквах.

В народі цей день називають “Перший Спас” чи “Маковій”. Останню назву свято дістало завдяки пам’яті старозавітних мучеників Маккавіїв (166 рік до Різдва Христового), яка припадає на цей день, і не має ніякого відношення до маку. За традицією, цього дня освячують воду, васильки, мак та мед нового збору. З цього приводу свято дістало в народі ще назву “Медового Спасу”.

Успенський піст, який починається сьогодні, має фіксовані дати. Він триває рівно два тижні, від 14 до 28 серпня. Під час цього посту вживання риби дозволяється тільки на свято Преображення Господня 19 серпня, в інші дні — всі продукти не-тваринного походження.

За походженням цей Богородичний піст — наймолодший. Він не був загальновідомим ще у XIII столітті.

У Московському Патріархаті цього дня також відзначають святкування Всемилостивому Спасу і Пресвятій Богородиці на спомин перемоги, яку одержав Андрій Боголюбський над булгарами 1164 року.






Повернутися назад