70% сакральних пам’яток Поділля потребують негайної реставрації

Українська секція Міжнародної асоціації арт-критиків (AICA) під егідою ЮНЕСКО зі штаб-квартирою в Парижі глибоко стурбована станом будівель величних пам’яток сакральної архітектури Поділля. Із 600 таких пам’яток 10% уже перетворилися майже на руїни...

Українська секція Міжнародної асоціації арт-критиків (AICA) під егідою ЮНЕСКО зі штаб-квартирою в Парижі глибоко стурбована станом будівель величних пам’яток сакральної архітектури Поділля. Про це повідомила Зоя Чегусова — президент Української секції Міжнародної асоціації арт-критиків, науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, лауреат Шевченківської премії, заслужений діяч мистецтв України, інформує "Релігія в Україні" з посиланням на День.

«На Поділлі — у цьому мальовничому краї — збереглося близько 600 пам’яток сакральної архітектури. Але, на превеликий жаль, 10% із них перетворилися майже на руїни! А 70% — потребують негайної реставрації. Найуразливішою частиною цієї національної культурної спадщини є пам’ятки дерев’яного зодчества. На початку XX століття їх дивом не знищили пожежі революції й громадянської війни, проте на початку XXI ст. цей мистецький феномен усесвітньо-історичного значення зникає на очах: останніми десятиліттями українці втратили пам’яток архітектури більше, ніж за часів Першої та Другої світових воєн разом», -- стверджує вона.

Наступною жертвою недбалості й байдужості чиновників може стати дерев’яна церква св. Іоанна Богослова 1767 року спорудження в селі М’якохід Бершадського району Вінницької області. Дивом збереглася ця старовинна перлина архітектури і мистецтва з іконостасом XVIII століття, на створення якої давала кошти ще імператриця Катерина II.

Доля начебто усміхнулася цьому храму, і він разом з іконостасом та усім церковним начинням уцілів, незважаючи навіть на те, що в атеїстичні радянські часи його було по-варварськи перетворено на сховище для зберігання колгоспного зерна.

Відомо, що 1900 року в цьому храмі вінчалися Іван і Ксенія Медведі — батьки видатного українського вченого й організатора охорони здоров’я в нашій державі, академіка Левка Медведя, уродженця села М’якохід, хрещеного в цій церкві. Іван і Ксенія Медведі — прадідусь і прабабуся відомого вітчизняного лікаря й науковця, доктора медичних наук, члена-кореспондента Академії медичних наук України Володимира Медведя. Дотепер стіни м’якохідської церкви прикрашає прекрасна ікона 1904 року із зображенням Богоматері, під яким зберігся пронизливий напис: «Сей образ написан стараниями раба Божьего Ивана-Исакия Медведя и его жены».

У той же час будівля триверхої церкви сьогодні перебуває під загрозою руйнування: похилилася одна з трьох її бань, що вимагає термінової професіональної експертизи разом зі складанням належного акта технічного обстеження, розроблення проектної документації і подальшого капітального ремонту. Для цього потрібне відповідне державне чи меценатське забезпечення фінансами.

«Не зрозуміло, чому так сталося, але під охорону держави ця церква XVIII століття не потрапила! -- каже Зоя Чегусова. -- Хоча, за обліком Управління культури і туризму Вінницької ОДА, вона є «пам’яткою архітектури місцевого значення», тобто залишена «на милість» місцевої влади, а фактично — на поступове знищення. Церква, по суті, покинуто напризволяще: ні сільська громада, ні райдержадміністрація коштів на ремонт стародавнього храму не виділяє».

Занепокоєний цією ситуацією, колектив Української секції AICA, що складається з авторитетних докторів і кандидатів мистецтвознавства, заслужених діячів мистецтва України, міжнародних кураторів художніх виставок, звертається до всіх небайдужих людей, представників влади, народних обранців, спонсорів і меценатів, щоб дієво допомогти зберегти дерев’яну церкву св. Іоанна Богослова в с. М’якохід Бершадського району Вінницької області — українську автентичну пам’ятку культури України XVIII століття.