Religion.in.ua > Важливо, Україна > Синод УПЦ КП створив комісію щодо об’єднання з УАПЦ і розглянув стан взаємовідносин з УПЦ (МП)
Синод УПЦ КП створив комісію щодо об’єднання з УАПЦ і розглянув стан взаємовідносин з УПЦ (МП)13 05 2015 |
В цілому схвально прийняті попередні пропозиції для об’єднавчого діалогу, висловлені Архієрейським собором УАПЦ 23 квітня 2015 р., про збереження історичного найменування «Українська Автокефальна Православна Церква» і збереження єпархій та деканатів УАПЦ. 12 травня 2015 року у Синодальній залі Київської Патріархії під головуванням Патріарха Філарета відбулося засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату. Створена комісія для проведення діалогу з УАПЦ щодо об’єднання в єдину Церкву. Також Синод розглянув стан взаємовідносин з УПЦ (Московського Патріархату) та про діяльність цієї Церкви в умовах російської агресії проти України, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на журнали засідання.
"1. Засвідчити, що від червня 1992 р., коли відбувся Об’єднавчий Собор, на якому УАПЦ на чолі з блаженної пам’яті Патріархом Київським і всієї України Мстиславом та УПЦ на чолі з Митрополитом Київським і всієї України (нині Патріархом) Філаретом об’єдналися та утворили Українську Православну Церкву Київського Патріархату, наша Церква своїм провідним завданням бачить подолання церковного розділення та утворення єдиної Помісної УПЦ, на що вказує і п. 4 розділу І Статуту про управління УПЦ КП: «Українська Православна Церква Київського Патріархату прагне до подолання існуючого церковного розділення та утворення в Україні автокефальної єдиної Помісної Української Православної Церкви з Патріаршим престолом у м. Києві».
З цією метою Київський Патріархат неодноразово (у 1995 р., у 2000-2001 рр., у 2005 р., у 2011 р.) розпочинав діалог з УАПЦ про об’єднання. На жаль кожного разу цей діалог зупинявся з незалежних від Київського Патріархату причин, проте наша Церква завжди залишалася відкритою до поновлення об’єднавчого процесу. Враховуючи вище зазначене, Київський Патріархат засвідчує своє бажання відновити діалог з УАПЦ про об’єднання та схвально сприймає відповідне бажання з боку УАПЦ. 2. Для ведення діалогу створити Комісію у складі: - митрополит Львівський і Сокальський Димитрій – голова; - архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій; - протоієрей Михайло Марусяк, член Вищої Церковної Ради (Івано-Франківська єпархія); - протоієрей Олексій Головацький (Тернопільська єпархія); - протоієрей Олександр Трофимлюк, член Вищої Церковної Ради (Київська єпархія). 3. Визначити, що діалог та об’єднання повинні відбуватися з додержанням церковних канонів, зокрема 34 Апостольського правила «Єпископам усякого народу слід знати першого у них, і визнавати його як главу, і нічого, що перевищує їхню владу не чинити без погодження з ним. Робити ж кожному тільки те, що стосується його єпархії і місць (селищ) що належать до неї. Але і перший нічого нехай не робить без погодження з усіма, бо так виявиться однодумність, і прославиться Бог через Господа у Святому Духові, Отець, і Син, і Святий Дух». 4. Підтвердити, що незмінною і принциповою умовою для Київського Патріархату є визнання з боку УАПЦ Предстоятелем об’єднаної Церкви Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета – так само, як Об’єднавчий Собор 1992 р. визнав главою об’єднаної Церкви блаженної пам’яті Патріарха Мстислава. Першоієрарх, який на час об’єднання очолюватиме УАПЦ, за згодою включається до числа постійних членів Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату. 5. В цілому схвально прийняти попередні пропозиції для об’єднавчого діалогу, висловлені Архієрейським собором УАПЦ 23 квітня 2015 р., про збереження історичного найменування «Українська Автокефальна Православна Церква» і збереження єпархій та деканатів УАПЦ. У зв’язку з цим та враховуючи рішення Всеукраїнського Православного Собору УПЦ Київського Патріархату (21-22 жовтня 1993 р.) погодитися, що єпархії, парафії та інші церковні установи, які зараз належать до УАПЦ і бажають після об’єднання зберегти статутну назву «Українська Автокефальна Православна Церква», зберігають її, з відповідним до чинного законодавства зазначенням у своїх статутах належності до Київського Патріархату. 6. На підставі 57 правила Лаодікійського собору «Не подобає у малих містах і селах поставляти єпископів, але періодевтів; а поставленим уже раніше, нічого не творити без волі єпископа міста. Так само і пресвітерам нічого не творити без волі єпископа», виходячи із загальної церковної практики, запропонувати, щоби єпархіальні архієреї УАПЦ, у підпорядкуванні яких є менше 30 релігійних громад та менше 25 священнослужителів, увійшли до складу найближчих єпархій УАПЦ (або до єпархій УПЦ КП на території тієї самої області) в якості окремих вікаріатів. Більші єпархії УАПЦ (що мають 30 і більше релігійних громад та 25 і більше священнослужителів) входять до складу Київського Патріархату як єпархії на чолі зі своїми архієреями, без зміни внутрішньої структури єпархії. Структура деканатів (благочинь) зберігається. Декани (благочинні), так само як і настоятелі парафій, зберігають свої посади. 7. Закликати всеукраїнську православну паству молитися про успішне церковне об’єднання, просити архієреїв, духовенство і мирян УАПЦ активно сприяти невідкладному досягненню єдності." Також Синод заслухав прохання єпископа Володимира (Шлапака) та духовенства і парафій УАПЦ, діючих у Житомирській області, про прийняття їх до складу УПЦ Київського Патріархату, і ухвалив позитивне рішення з цього питання. Повернутися назад |