Religion.in.ua > Важливо, Україна > Синод УПЦ КП створив комісію щодо об’єднання з УАПЦ і розглянув стан взаємовідносин з УПЦ (МП)

Синод УПЦ КП створив комісію щодо об’єднання з УАПЦ і розглянув стан взаємовідносин з УПЦ (МП)


13 05 2015
Синод УПЦ КП створив комісію щодо об’єднання з УАПЦ і розглянув стан взаємовідносин з УПЦ (МП)В цілому схвально прийняті попередні пропозиції для об’єднавчого діалогу, висловлені Архієрейським собором УАПЦ 23 квітня 2015 р., про збереження історичного найменування «Українська Автокефальна Православна Церква» і збереження єпархій та деканатів УАПЦ.

12 травня 2015 року у Синодальній залі Київської Патріархії під головуванням Патріарха Філарета відбулося засідання Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату. Створена комісія для проведення діалогу з УАПЦ щодо об’єднання в єдину Церкву. Також Синод розглянув стан взаємовідносин з УПЦ (Московського Патріархату) та про діяльність цієї Церкви в умовах російської агресії проти України, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на журнали засідання.


Архієреї УПЦ КП розглянули на Синоді заяву Архієрейського собору УАПЦ щодо об’єднання УАПЦ і УПЦ КП в єдину Церкву. 23 квітня 2015 р. відбувся Архієрейський собор УАПЦ, який, зокрема, засвідчив: «Цією заявою офіційно заявляємо, що УАПЦ прагне розпочати реальний об’єднавчий процес з УПЦ КП». Архієрейський собор УАПЦ також сформував комісію для діалогу з Київським Патріархатом у складі двох архієреїв та трьох священників і висунув попередні пропозиції для об’єднавчого діалогу, зокрема – збереження історичного найменування «Українська Автокефальна Православна Церква», також збереження єпархій та деканатів УАПЦ.

Синод УПЦ КП ухвалив наступне:

"1. Засвідчити, що від червня 1992 р., коли відбувся Об’єднавчий Собор, на якому УАПЦ на чолі з блаженної пам’яті Патріархом Київським і всієї України Мстиславом та УПЦ на чолі з Митрополитом Київським і всієї України (нині Патріархом) Філаретом об’єдналися та утворили Українську Православну Церкву Київського Патріархату, наша Церква своїм провідним завданням бачить подолання церковного розділення та утворення єдиної Помісної УПЦ, на що вказує і п. 4 розділу І Статуту про управління УПЦ КП: «Українська Православна Церква Київського Патріархату прагне до подолання існуючого церковного розділення та утворення в Україні автокефальної єдиної Помісної Української Православної Церкви з Патріаршим престолом у м. Києві».

З цією метою Київський Патріархат неодноразово (у 1995 р., у 2000-2001 рр., у 2005 р., у 2011 р.) розпочинав діалог з УАПЦ про об’єднання. На жаль кожного разу цей діалог зупинявся з незалежних від Київського Патріархату причин, проте наша Церква завжди залишалася відкритою до поновлення об’єднавчого процесу.

Враховуючи вище зазначене, Київський Патріархат засвідчує своє бажання відновити діалог з УАПЦ про об’єднання та схвально сприймає відповідне бажання з боку УАПЦ.

2. Для ведення діалогу створити Комісію у складі:

- митрополит Львівський і Сокальський Димитрій – голова;

- архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій;

- протоієрей Михайло Марусяк, член Вищої Церковної Ради (Івано-Франківська єпархія);

- протоієрей Олексій Головацький (Тернопільська єпархія);

- протоієрей Олександр Трофимлюк, член Вищої Церковної Ради (Київська єпархія).

3. Визначити, що діалог та об’єднання повинні відбуватися з додержанням церковних канонів, зокрема 34 Апостольського правила «Єпископам усякого народу слід знати першого у них, і визнавати його як главу, і нічого, що перевищує їхню владу не чинити без погодження з ним. Робити ж кожному тільки те, що стосується його єпархії і місць (селищ) що належать до неї. Але і перший нічого нехай не робить без погодження з усіма, бо так виявиться однодумність, і прославиться Бог через Господа у Святому Духові, Отець, і Син, і Святий Дух».

4. Підтвердити, що незмінною і принциповою умовою для Київського Патріархату є визнання з боку УАПЦ Предстоятелем об’єднаної Церкви Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета – так само, як Об’єднавчий Собор 1992 р. визнав главою об’єднаної Церкви блаженної пам’яті Патріарха Мстислава.

Першоієрарх, який на час об’єднання очолюватиме УАПЦ, за згодою включається до числа постійних членів Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.

5. В цілому схвально прийняти попередні пропозиції для об’єднавчого діалогу, висловлені Архієрейським собором УАПЦ 23 квітня 2015 р., про збереження історичного найменування «Українська Автокефальна Православна Церква» і збереження єпархій та деканатів УАПЦ.

У зв’язку з цим та враховуючи рішення Всеукраїнського Православного Собору УПЦ Київського Патріархату (21-22 жовтня 1993 р.) погодитися, що єпархії, парафії та інші церковні установи, які зараз належать до УАПЦ і бажають після об’єднання зберегти статутну назву «Українська Автокефальна Православна Церква», зберігають її, з відповідним до чинного законодавства зазначенням у своїх статутах належності до Київського Патріархату.

6. На підставі 57 правила Лаодікійського собору «Не подобає у малих містах і селах поставляти єпископів, але періодевтів; а поставленим уже раніше, нічого не творити без волі єпископа міста. Так само і пресвітерам нічого не творити без волі єпископа», виходячи із загальної церковної практики, запропонувати, щоби єпархіальні архієреї УАПЦ, у підпорядкуванні яких є менше 30 релігійних громад та менше 25 священнослужителів, увійшли до складу найближчих єпархій УАПЦ (або до єпархій УПЦ КП на території тієї самої області) в якості окремих вікаріатів.

Більші єпархії УАПЦ (що мають 30 і більше релігійних громад та 25 і більше священнослужителів) входять до складу Київського Патріархату як єпархії на чолі зі своїми архієреями, без зміни внутрішньої структури єпархії.

Структура деканатів (благочинь) зберігається. Декани (благочинні), так само як і настоятелі парафій, зберігають свої посади.

7. Закликати всеукраїнську православну паству молитися про успішне церковне об’єднання, просити архієреїв, духовенство і мирян УАПЦ активно сприяти невідкладному досягненню єдності."

Також Синод заслухав прохання єпископа Володимира (Шлапака) та духовенства і парафій УАПЦ, діючих у Житомирській області, про прийняття їх до складу УПЦ Київського Патріархату, і ухвалив позитивне рішення з цього питання.

Синод розглянув стан взаємовідносин з УПЦ (Московського Патріархату) та про діяльність цієї Церкви в умовах російської агресії проти України. Було висловлено обурення численними фактами опосередкованої та прямої підтримки російської агресії проти України з боку частини духовенства, архієреїв та керівників УПЦ МП, а також наведені ці факти (журнал № 10). При цьому Синод УПЦ КП категорично відкинув звинувачення на адресу Київського Патріархату, "нібито наша Церква виступає «за війну», в той час як Московський Патріархат виступає «за мир»".

"Враховуючи, що керівництво УПЦ МП і особисто митрополит Онуфрій (Березовський) не закликають керівництво Росії припинити агресію, не закликають російських військовослужбовців та козаків скласти зброю і залишити територію України, але звертаються до абстрактних «всіх», а отже і до українських військовослужбовців, «негайно скласти зброю та припинити кровопролиття», закликають негайно і безумовно припинити військові дії, що означає припинити опір агресії та погодитися з капітуляцією на умовах агресора – вважаємо, що миротворча за зовнішністю позиція нинішнього керівництва УПЦ МП насправді є не проповіддю справедливого миру, а проповіддю капітуляції перед агресором, що має політичну, а не євангельську основу", - йдеться у рішенні Синоду УПЦ КП.

Також Синод відкинув звинувачення на адресу Київського Патріархату, що він "нібито служить українській владі, а тому його позиція не відрізняється від позиції Московського Патріархату, який служить російській владі", і категорично відкинув "звинувачення на адресу Київського Патріархату в розпалюванні міжконфесійної ворожнечі та «захопленні храмів» УПЦ МП", додавши своє тлумачення ситуації.

Крім того, Синод закликав всеукраїнську паству "активно долучитися до загальноцерковних урочистостей з нагоди річниці Хрещення Руси-України, а також ювілеїв 1000-ліття упокоєння рівноапостольного великого князя Київського Володимира, Хрестителя Руси-України, 1000-ліття мученицької кончини та 900-ліття перенесення мощей святих мучеників страстотерпців князів Бориса і Гліба, які відбудуться 27-28 липня 2015 р. в Києві, зокрема до Хресного ходу 28 липня від Володимирського собору до пам’ятника св. Володимиру та Молебню біля нього".

На засідання були вислухані та схвалені доповідь голови Управління зовнішніх церковних зв’язків архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона про візит делегації УЗЦЗ до м. Гельсінкі (Фінляндія) 29-30 січня 2015 р., доповідь Патріарха Філарета про візит до м. Вашингтон, США (3-7 лютого 2015 р.) та проведені там зустрічі, Патріарха Філарета про візит 20-23 квітня 2015 р. делегації Київського Патріархату до м. Брюсселя і проведені в європейських інституціях зустрічі, доповідь Патріаршого намісника, митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського Епіфанія, про візит до США 28-30 квітня 2015 р., доповідь архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія, представника Київського Патріархату при Європейських інституціях, про участь делегації УПЦ КП 22-25 березня 2015 р. у заходах, які відбулися в м. Брюссель (Бельгія) з нагоди першої річниці російської окупації Криму, доповідь архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія про участь 28 квітня 2015 р. в «Лондонській консультації» в м. Лондон (Великобританія), доповідь Патріарха Філарета про перебування в Україні делегацій УПЦ в Канаді та УПЦ в США (під омофором Константинопольського Патріархату) і проведені зустрічі в лютому 2015 р.

"Засвідчити сподівання, що УПЦ в Канаді та УПЦ в США сприятимуть налагодженню більш тісних контактів між Київським Патріархатом і Константинопольським Патріархатом, подоланню існуючого в Україні церковного розділення, визнанню УПЦ КП, як автокефальної Помісної Церкви", - говориться, зокрема, у рішенні Синоду.

Окремо Синод УПЦ КП висловив здивування з приводу анонсованих подій в Московському Патріархаті: "На підставі опублікованих в засобах масової інформації повідомлень про проведення Московським Патріархатом загальних урочистостей вшанування 1000-ліття упокоєння св. рівноап. князя Київського Володимира 24 травня цього року, в день іменин Московського Патріарха Кирила, у Москві, куди запрошується і єпископат Московського Патріархату з України, висловити здивування з приводу місця і часу проведення таких урочистостей. Висловити здивування тим, що Московський Патріархат не вшановує на найвищому рівні подвійний ювілей святих мучеників князів Бориса і Гліба – особливо шанованих на Руси святих, молитовників за збереження миру".






Повернутися назад