Експерти обговорюють створення Ради з питань національної єдності

11 грудня Президент України видав указ, яким створив консультативно-дорадчий орган — Раду з питань національної єдності, яка серед іншого приділятиме увагу й питанню релігії.

11 грудня Президент України видав указ, яким створив консультативно-дорадчий орган — Раду з питань національної єдності, яка серед іншого приділятиме увагу й питанню релігії. Експерти прокоментували ініціативу глави держави, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".

"З метою сприяння дальшій консолідації українського суспільства на основі національної системи цінностей, духовних та культурних традицій, напрацювання оптимальних заходів, спрямованих на зміцнення національної єдності та розвиток національної свідомості, забезпечення системної взаємодії державних органів з інститутами громадянського суспільства з цих питань", — обґрунтовується ініціатива у документі.

Очолює раду сам глава держави, а до її складу входять відомі представники громадського сектору, політики, науковці, експерти, журналісти.

За словами Президента, окрему увагу під час своєї роботи Рада приділятиме питанню релігії. На його переконання, Церква має об'єднувати країну. Водночас Президент наголосив, що не втручатиметься у діяльність Церкви, яка має бути незалежною. «Мати єдину Церкву – це не воля Президента, Уряду чи рішення Верховної Ради. Це воля народу, який здатен продемонструвати єдність», – сказав він.

Щоправда, серед членів Ради немає фахівців, які спеціалізуються на релігійних питаннях. Але член новоствореного органу, голова Всеукраїнської громадської організації "Наукове гуманітарне товариство", історик Кирило Галушко в інтерв’ю газеті "День" зазначає: "Нашою компетенцією буде залучати і кооптувати фахівців, яких ми вважаємо корисними і досвідченими".

На його думку, ініціатива Банкової "є корисною і конструктивною, оскільки практика останніх двох років засвідчує низьку ефективність державних інституцій в сенсі розробки гуманітарної політики, особливо гуманітарної безпеки і захисну нашого інформаційного простору, підтримки констант української ідентичності". Відтак Рада "є показником спроби діалогу між державою та громадянським суспільством. Бо запрошені люди до громадської ради є не лише окремими представниками, відомими загалу, а і лідерами громадської думки та очільниками впливових організацій. Тобто це не просто окремі персоналії, це особистості, за якими є інші люди і ресурси. Відповідно, ці робочі групи не будуть замикатися на зафіксованих в президентському указі членах громадської ради".

Тарас Антошевський, директор Релігійно-інформаційної служби України, заявив кореспонденту Нromadskeradio, що конфлікти у церковному середовищі існують більше на вищому рівні. Рада з питань національної єдності мала б займатися більше діалогом на низах. "Упереджено ставлюся до всяких рад, які створюються. Церковне питання ж необхідно вирішувати. Проблема з методами. Справа церковна — це справа соборна. Це питання повинна вирішувати структура церкви. Помісна єдина церква має бути. Проте навіть на церковному рівні об’єднання гальмується певними чинниками, зокрема, людськими, наприклад, амбіціями", — каже він і додає, що Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій не займається міжконфесійними питаннями. "Вона займається захистом релігійної соборності і корпоративних інтересів, наприклад, питанням комунальних послуг, які намагалися зробити комерційними для церков. Новостворена рада не може вирішувати питання об’єднання церков, бо це виключно церковне питання", — попереджає він.

Сергій Здіорук, завідувач відділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень, в коментарі Громадському радіо зазначає: "Ця рада вкрай необхідна. Особливо у частині міжрелігійного життя. Буде ставитись питання, щоб держава створила законодавче, правове поле для того, щоб воля українських громадян була забезпечена, як це є, наприклад, у грузин, вірмен, греків та інших. Президент про це вже теж говорив на Володимирській гірці". Він каже, що священнослужителі УПЦ (МП) є священниками РПЦ. "Це каже статут цієї церкви і те, що вони є українською церквою — це така собі ширма", — каже Здіорук, називаючи Московський Патріархат "єдиним ланцюгом, який зв’язує нас з московською імперською політикою".

У свою чергу, керуючий справами УПЦ (МП) митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) в коментарі сайту УПЦ наголошує, що у прагненні до національної єдності українці мають керуватися християнськими цінностями. Акцентуючи увагу на релігійному конфлікті у селі Птича Рівненської області, митрополит каже, що "Подібні випадки не сприяють миру і єдності. Прагнучи до національної єдності, суспільство має керуватися християнськими цінностями. Сьогодні потрібно бути розсудливими і не підносити «інформаційні снаряди» тим, хто робить все для того, щоб цієї єдності у нас не було".