В УГКЦ помітили, що представник УПЦ (МП) у Страсбурзі перебуває під опікою представника РПЦ

6-7 листопада в Раді Європи у Страсбурзі відбулася десята ювілейна зустріч з релігійного виміру міжкультурного діалогу на тему «Мігранти та біженці: виклики і можливості – Роль релігійних і нерелігійних груп?». Від українських конфесій у заході взяли участь представники УГКЦ, УПЦ КП і УПЦ (МП), повідомляє "Релігія в Україні" на сайт УГКЦ.

6-7 листопада в Раді Європи у Страсбурзі відбулася десята ювілейна зустріч з релігійного виміру міжкультурного діалогу на тему «Мігранти та біженці: виклики і можливості – Роль релігійних і нерелігійних груп?». Від українських конфесій у заході взяли участь представники УГКЦ, УПЦ КП і УПЦ (МП), повідомляє "Релігія в Україні" на сайт УГКЦ.

Захід мав численне представництво представників дипломатичного корпусу, Церков і релігійних організацій, академічних та громадських кіл. Як релігійні експерти у зустрічі брали участь представники трьох українських Церков: архієпископ Євстратій (Зоря) – представник УПЦ КП при європейських інституціях, єпископ Віктор (Коцаба) – глава Представництва УПЦ (МП) при міжнародних європейських організаціях, о. Ігор Ранця – голова Комісії з екуменічних і міжрелігійних зв’язків Паризької єпархії УГКЦ.

Зустріч очолили Габріелла Баттаїні-Драгоні (Італія) – заступник генерального секретаря Ради Європи; Еміл Руффер  (Чехія) – голова Комітету міністрів Ради Європи; Ксав’єр Кадорет (Франція) – голова Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи; Анна Брассер (Люксембург) – колишня голова Парламентської асамблеї Ради Європи; митрополит Константинопольського Патріархатy у Франції Еммануїл (Адамакіс) – віце-президент Конференції Європейських Церков.

Вони та їхні колеги у вступних доповідях окреслили головні завдання роботи учасників круглих столів: шукати оптимального співвідношення ролей між релігійними та світськими організаціями, котрі займаються питанням мігрантів і біженців; проаналізувати різні аспекти інтеграції мігрантів і біженців у місцеві середовища та шляхів збереження ними ідентичності, зрозуміти роль окремих релігійних організацій при вирішенні конкретних проблем біженців та мігрантів. Саме ці питання обговорювали на двох круглих столах: «Від прийняття до інтеграції: роль релігійних і нерелігійних груп» та «Роль релігійних і нерелігійних груп у розвитку міграційної політики».

У своєму виступі на круглому столі архієпископ Євстратій (Зоря) звернув увагу на велику кількість внутрішньо переміщених осіб, якими опікуються Українські Церкви, та назвав причини цього ще нещодавно невідомого в Україні явища – відверта агресія сусідньої держави на Сході України та окупація Криму. Владика також пояснив велику гуманітарну та миротворчу роль УПЦ КП у вирішенні проблем внутрішніх біженців в Україні та запропонував започаткувати в Раді Європи платформу для постійного діалогу.

Священик Ігор Ранця у своєму виступі звернув увагу на два важливі аспекти ролі УГКЦ для мігрантів у західноєвропейській діаспорі – слугувати містком до Батьківщини та гуртувати мігрантів у спільноти для збереження ідентичності і колективного вирішення проблем інтеграції в місцеві суспільства, зауваживши, що такі ролі недоступні для світських організацій.

Владика Віктор (Коцаба), інформуючи про працю в УПЦ (МП) з внутрішньо переміщеними особами в Україні, озвучив тези про те, як УПЦ (МП) єднає Україну із Донбасом та Кримом, за що потерпає від дискримінації державою та від рейдерського захоплення храмів на Заході України представниками УПЦ (КП) та УГКЦ.

"Варто зауважити, що владика Віктор не спілкувався з представниками Постійного представництва України в Раді Європи та відверто перебував під опікою ігумена Філіпа Рябих – представника РПЦ при Раді Європи, котрий також опікувався і доволі численною делегацією із Російської Федерації, – зауважує у своєму звіті служба комунікації Паризької єпархії УГКЦ. – Представники останньої в унісон наводили численні приклади захисту прав мусульман та величезні гуманітарні витрати Російської Федерацій на прийняття біженців з України через існуючий там внутрішній конфлікт. У тому контексті тези владики Віктора (Коцаби) виглядали узгодженими із позицією Російської Федерації, бо ілюстрували релігійно-конфесійний аспект гострого конфлікту в українському суспільства. Однак на заході було чимало можливостей неофіційного спілкування між учасниками, які дали змогу зрозуміти, що європейська спільнота доволі добре схоплює справжні причини нинішньої ситуації в Україні та розрізняє, де має справу з російською пропагандою".

На зустрічі також вшанували пам’ять нещодавно померлого Джудо Беллаті-Секколі, постійного представника Сан-Марино при Раді Європи, який був одним із ідейних натхненників та промоторів цього діалогу з релігійних аспектів міжрелігійного діалогу у Страсбурзі в Раді Європи, що безперервно триває із 2007 року.