Урядовці зафіксували 10-15 громад, що хочуть бути з Філаретом

В інтерв’ю "Главкому" 3 грудня директор Департаменту у справах релігій і національностей, що має бути реорганізований у Державну службу з питань етнополітики і свободи совісті, Андрій Юраш зазначив, що в церковній юрисдикції, яку очолює патріарх Філарет, хочуть бачити себе від 10 до 15 громад, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Glavcom.ua.

«З іншого боку, ми маємо структуру помісної УПЦ (ПЦУ – ред.), з якою себе асоціюють близько 7 тисяч релігійних громад. Я тут не бачу ніякої колізії», - зазначає посадовець.

Юраш наголошує, якщо патріарх хоче вірити в те, що він є в Київському Патріархаті, то «ніхто в нього не відбере права в це вірити». «Ми знаємо, що 20 червня патріарх Філарет провів Собор за участі дуже невеликої кількості духовенства. Там було два єпископа з Росії. Жодного – з України. На цьому Соборі було висвячено ще двох священників в єпископський сан, жоден з яких не має своєї єпархії. А один не має навіть жодної парафії, де б він міг служити», - заявив посадовець.

Водночас, Юраш нагадав, що Собор 15 грудня 2018 року прийняв рішення про утворення помісної Церкви в Україні. «Напередодні цього Собору, в той же день, відбулися ще два помісні Собори – КП і УАПЦ, які прийняли рішення, що в разі утворення цієї церкви обидві церкви повністю зі всіма структурами, центрами, громадами увійдуть до нового об’єднання», - зауважив чиновник.

Попри все, за словами посадовця, «бажання патріарха Філарета у Департаменті поважають і визнають». «На даний момент українське законодавство говорить, що будь-яка релігійна громада може отримати право юридичної особи для легітимізації своєї духовної діяльності. Також вона може діяти без державної реєстрації. Отже, в цій ситуації патріарх Філарет може не оформлювати свою інституцію, як юридичну особу, і просто провадити свою місію, як почесний патріарх і настоятель Володимирського собору», - пояснив Юраш і додав, «якщо патріарх хоче, щоб його інституція була оформлена як Церква, він має подати документи знову».

«А оскільки з 30 січня церковної одиниці з назвою УПЦ КП в юридичному статусі не існує, то він може заснувати новий церковний рух під такою ж назвою», - запевняє посадовець.