Конституційний суд розгляне справу, яка стосується УПЦ (МП)

11 лютого у Києві відбудеться пленарне засідання Великої палати Конституційного Суду України, на якому розглядатиметься справа за конституційним поданням 49 народних депутатів України (переважно від опозиції) стосовно відповідності Конституції України закону України про назви релігійних організацій, що мають керівний центр на території держави-окупанта (Росії), повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Еvents.ukrinform.com.

Йдеться про судове провадження стосовно Закону України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України".

Група депутатів – в основному колишніх "регіоналів" – звернулася до суду, аби унеможливити перейменування УПЦ (МП), яка має головний керівний центр у Росії. Зокрема, за діючим статутом про управління УПЦ (МП), дана Церква "з'єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву" (розділ 1, п. 3), "у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 25-27 жовтня 1990 року та даним Статутом" (розділ 1, п. 4), "є самокерованою частиною Руської Православної Церкви" (розділ 1, п. 5), зобов'язується "зберігати... канонічну єдність з Руською Православною Церквою", здійснює "нагляд за впровадженням у своєму житті рішень Соборів Руської Православної Церкви" (розділ 2, п. 6), Собор єпіскопів УПЦ (МП) "діє на підставі... постанов Помісних і Архієрейських Соборів Руської Православної Церкви" (розділ 3, п. 5), обраний предстоятель УПЦ (МП) представляється "Святішому Патріархові Московському і всієї Русі для отримання Благословенної грамоти" (розділ 5, п. 15), обраний предстоятель УПЦ (МП) також "благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі" (розділ 5, п. 2), а його ім'я "підноситься за богослужінням у всіх храмах і монастирях Української Православної Церкви після імені Святішого Патріарха Московського і всієї Русі" (розділ 5, п. 4), сам же глава УПЦ (МП) "є постійним членом Священного Синода Руської Православної Церкви "(розділ 5, п. 7).

Ухвалене в Москві у листопаді 2017 р. Архієрейським Собором РПЦ визначення «Про внесення змін і доповнень до Статуту Руської Православної Церкви та інші документи Руської Православної Церкви» ще більше обмежує незалежність УПЦ (МП) навіть в межах РПЦ. Зокрема, статут УПЦ (МП) тепер "затверджується її Предстоятелем та схвалюється Патріархом Московським і всієї Русі", "рішення про утворення або скасування єпархій, що входять в Українську Православну Церкву, і про визначення їх територіальних кордонів приймаються її Синодом з подальшим затвердженням Архієрейським Собором [РПЦ]", "рішення Помісного і Архієрейського Соборів [РПЦ] є обов'язковими для Української Православної Церкви", УПЦ (МП) "отримує святе миро від Патріарха Московського і всієї Русі","суд Архієрейського Собору [РПЦ] є церковним судом вищої інстанції для Української Православної Церкви" і т.д.

Фото Facebook