МЗС приєднує ПЦУ до Платформи міжнародної дії зі звільнення Росією українських політв’язнів

Міністерство закордонних справ України запросило митрополита Кримської єпархії Православної Церкви України Климента (Куща) приєднатися до платформи міжнародної дії зі звільнення Росією українських політв’язнів. Сторони обговорили 11 серпня нагальні проблеми, з якими Кримська єпархія ПЦУ та українська релігійна громада стикаються на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт МОЗ.

Еміне Джапарова та митрополит Климент приділили особливу увагу утискам ПЦУ та української православної громади з боку російської окупаційної адміністрації.

Владика докладно поінформував про планомірне та методичне витіснення громади з окупованого півострова. Він повідомив, що окупаційна адміністрація переслідує його особисто та відбирає майно громади, паралізуючи діяльність церкви.

Співрозмовники засудили ці кроки держави-окупанта, спрямовані на фактичне витіснення з Криму української ідентичності.

За підсумками зустрічі, сторони напрацювали спільний план дій задля підтримки ПЦУ як осередка українськості в окупованому Криму. Він включає, зокрема, міжнародний вимір: інформування світової спільноти про факти переслідування ПЦУ, спонукання міжнародних партнерів до дій на захист релігійних свобод на окупованому півострові.

Еміне Джапарова та Владика Климент приділили особливу увагу необхідності підтримки та звільнення політичних в’язнів, обговорили взаємодію Міністерства закордонних справ та Православної місії допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі, яку очолює митрополит Климент. Вони домовилися про приєднання Православної місії до ініційованої міністром закордонних справ Платформи міжнародної дії зі звільнення Росією українських політв’язнів.

Про це у мережі Facebook повідомила перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

«Мали довгу та відверту розмову із митрополитом Кримської єпархії ПЦУ Климентом про фактичне блокування діяльності української церкви в Криму. Цей трек триває з 2014 року. Важливим є те, що увага до релігійних свобод та утисків любі умовах окупації перебуває на достатнього високому рівні уваги міжнародної спільноти. Зокрема, 10 червня 2020 р. Держдеп США оприлюднив Звіт, де міститься розділ присвячений гонінням ПЦУ та інших релігійних спільнот в Криму.  Питання переслідувань за релігійною ознакою також включається Україною до відповідних резолюцій в рамках ООН. Запросила Владику приєднатись до Платформи міжнародної дії зі звільнення Росією українських політв'язнів, установчі збори якої відбулись 1 липня ц.р. Цей формат є додатковим інструментом тиску на РФ, мета яких - захист та звільнення громадян України - бранців Кремля. Напрацювали дуже чіткий план спільних дій та заходів», - пише перший заступник міністра закордонних справ.