Утиски вірян ПЦУ в Криму розглядаються на полях 75-ї сесії Генасамблеї ООН

3 листопада 2020 року на полях 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбувся тематичний захід в режимі онлайн щодо ситуації з правами людини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя. Захід об‘єднав дипломатів з Києва, Нью-Йорка, Женеви, Відня та Страсбурга, які опікуються правозахисною проблематикою, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт ПЦУ.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова у своєму виступі наголосила, що російська окупаційна влада перетворила Крим на півострів страху, де тривають репресії проти громадян України, які виступають проти окупації. Позбавлення права на землю, релігію, освіту та мову, примусова зміна громадянства, призов у лави російської армії, заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, а також утиски проти автокефальної Української Православної Церкви (ПЦУ) – всі ці порушення прав людини і міжнародного гуманітарного права отримають оцінку з боку ООН.

У заході також взяли участь митрополит Сімферопольський і Кримський Климент (Кущ) – ієрарх ПЦУ, постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич, віцеголова Асоціації міжнародного права України Микола Гнатовський, заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов та громадський журналіст Наріман Мемедемінов.

Під час свого виступу владика Климент звернувся до ГА ООН та до всіх учасників тематичного заходу із закликом: «Стурбованість  – це не той шлях вирішення проблеми, який сьогодні присутній у всіх заявах українських та міжнародних організацій. Нам потрібне практичне рішення, що буде забезпечувати наше конституційне право в Криму молитися в наших храмах Православної Церкви України українською мовою за свій народ і свою державу».

У зверненні митрополита Сімферопольського і Кримського Климента до Генеральної Асамблеї ООН зокрема зазначається: «До 2014 року на території Криму діяло 49 релігійних громад, які належали до Української Православної Церкви Київського Патріархату, після 15 грудня 2018 року до Православної Церкви України. Сьогодні на території Криму залишилось шість релігійних громад Православної Церкви України. з них три під загрозою припинення існування... Я корінний кримчанин, я народився і виріс в Криму. Мого прадіда в 1932 році радянська влада позбавила всього майна і вислала до Архангельська, у 1944 році частину моєї родини тільки за те, що вони були кримськими болгарами депортували за Урал. Сьогодні, тільки за те, що я українець і служу в Православній Церкві України, мене позбавляють права молитися в своїй Українській Церкві в Криму».

Митрополит повідомив, що понад 70 прихожан Кримської єпархії ПЦУ звернулись в комітет ООН з прав людини в Женеві з проханням захистити їх право на релігійну свободу в Криму.

Напередодні, 28 жовтня 2020 року, представники Крайової Ради Українців Криму Андрій Щекун, Андрій Іванець та Сергій Мокренюк провели зустріч з народним депутатом України Рустемом Умєровим. Під час якої народному обранцю було передано звернення до голови українського парламенту, де Крайова Рада Українців Криму закликає голову Верховної Ради України Дмитра Разумкова, народних депутатів України розглянути та прийняти проєкт постанови Верховної Ради України щодо питань захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української Православної Церкви (ПЦУ) та збереження приміщень кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги, розробленого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та погодженого Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.