ПЦУ та її предстоятель лідирують у рейтингу довіри українців

Серед українців, які вважають себе православними, приналежність до ПЦУ визнали 32,2% опитаних, а до УПЦ (МП) - 21,9%, "просто православними" себе вважають 43,1% опитаних, з іншими православними Церквами (старообрядницькими, РПЦЗ і т.д.) себе асоціюють 0,8% опитаних. Для того, щоб респондентам було гранично ясно, про що їх запитують, в питання включали ім'я предстоятеля Церкви - митрополита Єпіфанія або митрополита Онуфрія.

Таким чином, відзначають соціологи, число послідовників ПЦУ за рік зросла на третину - з 20% від загального числа православних в 2019 році до 30% в 2020 році.

Також, згідно з даними опитування, митрополит Єпіфаній очолив рейтинг довіри жителів України до українських ієрархів. Предстоятелю Православної Церкви України митрополиту Епіфанію довіряє 44,3% громадян. Це найвищий показник довіри серед усіх очільників українських Церков. Високий рівень довіри до престоятеля ПЦУ спостерігається в усіх регіонах України (Захід – 68,3%, Центр – 44,4%, Південь – 38,2%, Схід – 25%), а також серед представників вірян усіх основних спільнот (ПЦУ – 83,2%, УГКЦ – 70,8%, УПЦ (МП) – 38%).

Предстоятель ПЦУ за даними різних соціологічних опитувань вже другий рік поспіль очолює рейтинг довіри українців до ієрархів Церков у нашій країні. Серед тих, хто належить до ПЦУ, її предстоятелю довіряють 83,2% опитаних.

В матеріалах дослідження, які було презентовано Центром Разумкова і Фондом Конрада Аденауера у Києві на круглому столі «Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: тенденції 2000-2020 роки», зокрема вказано, що рівень декларованої релігійності українських громадян не збігається з рівнем їх конфесійно-церковної визначеності, а з іншого боку, конфесійно-церковна визначеність не завжди поєднана з релігійною вірою: віруючими вважають себе 95% прихильників УГКЦ, 90% – УПЦ (МП) і 86% прихильників ПЦУ.

Помітно менше віруючих серед респондентів, які віднесли себе до “просто християн” – 68%, і “просто православних” – 65%. Спостерігається істотна різниця між рівнем декларованої релігійності (68% опитаних називають себе віруючими, 62% – православними) і рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади. Характеризуючи церковно-конфесійне самовизначення, найчастіше дослідники звертають увагу на номінальне самовіднесення громадян до однієї чи іншої церкви, хоча ознакою оцерковлення має бути саме належність до певної релігійної громади. Як показало дослідження 2020р., до певної релігійної громади відносять себе лише 16% громадян України. До того ж, істотно вирізняється Західний регіон, де 41% жителів засвідчили членство в певній регілійній громаді, тоді як в інших регіонах відповідний показник є набагато нижчим (від 6% до 11%).

Cеред вірних УГКЦ членство у громаді засвідчили 60%, вірних УПЦ (МП) – 26%, серед вірних ПЦУ – 19%. Членами релігійних громад визнали себе також по 2% “просто християн” і “просто православних”. 8% респондентів (тобто близько половини тих, хто є членом релігійних громад) вказали на свою належність до однієї з православних релігійних громад, ще 8% – до громад інших християнських конфесій (греко-католицької, римо-католицької та протестантської) і 0,4% – до громад інших релігій. Це дозволяє говорити про поліконфесійний характер релігійності в Україні.

Дослідження «Релігія і Церква в українському суспільстві: 2000-2020 роки» проводилося Центром Разумкова з 1 по 8 жовтня за підтримки представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Опитування проводилося у всіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим і тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. Було опитано 2020 респондентів у віці від 18 років.

На наступний рік планується зробити велике соціологічне опитування в якому візьмуть 10 тис. осіб.

Фото pomisna.info