Церкви відзначають 80-річчя трагедії Бабиного Яру

29–30 вересня виповниться 80 років, відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв, представників інших народів та верств населення. У 2021 році, у 80-ті роковини трагедії, українські Церкви вшановують пам’ять десятків тисяч розстріляних, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ, сайт УПЦ (МП) і Suspilne.media.

Маховик смерті забрав упродовж 1941-1943 років життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору.

29-30 вересня 2021 року в Бабиному Яру відбуваються пам’ятні заходи, які організовують Український інститут національної пам’яті, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», Інститут історії України Національної академії наук за підтримки Світового конгресу українців.

Меморіальні заходи розпочалися із символічного запалення 29 вересня о 10:00 вищими посадовими особами держави пам’ятного вогню, який горітиме упродовж двох днів біля пам’ятника загиблим киянам та військовополоненим.

Також на тій же локації 29 вересня о 20:30 відбувся міжрелігійний захід (молитва) за жертв Бабиного Яру. Предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній, глава Української Греко-Католицької Церкви верховний архієпископ Святослав та головний рабин України та Києва Моше Реувен Асман провели молитву в пам'ять жертв Бабиного Яру.

Упродовж двох пам’ятних днів, з 10:00 до 19:00, кожен охочий може прийти вшанувати пам’ять розстріляних до Бабиного Яру та біля різних пам’ятників на території заповідника взяти символічні камінці й лампадки, щоб покласти до меморіальних місць. Орієнтиром до місць, де роздаватимуть камінці й лампадки, слугуватимуть спеціально встановлені вказівники.

Основними локаціями — точками для вшанування пам’яті жертв нацистського режиму — стануть пам’ятник загиблим киянам і військовополоненим, пам’ятник розстріляним дітям, пам’ятник «Ромська кибитка» і «Менора».

Напередодні, 27 вересняк, керуючий справами УПЦ (МП) митрополит Бориспільський і Броварський Антоній звершив біля поклінного хреста у Бабиному Яру, що розташований поряд з храмом УПЦ (МП) на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість», заупокійну літію за загиблими у цій трагедії.

Настоятель храму ікони «Всіх скорботних Радість» у Бабиному Яру протоієрей Сергій Темник розповів про архімандрита Олександра Вишнякова, який рятував євреїв від розстрілів, і був жорстоко вбитий у Бабиному Яру: «Недалеко від цього місця був по-звірячому вбитий Олександр Вишняков. Його викликали у гестапо за звинуваченням у діяльності проти фашистів і дали 3 дні, щоб він одумався. Перебуваючи у катівнях гестапо, він викривав поліцаїв і закликав до покаяння. І тоді його привели на це місце, облили бензином, підпалили, розіп’яли на хресті колючим дротом і кинули вниз. Цей чоловік хрестив безліч євреїв, давав їм посвідчення, що вони хрещені, що вони не іудеї, рятував тисячі людей. Це була дуже мужня людина».

28 вересня у Києві УПЦ (МП) провела круглий стіл «Роль православного духовенства та віруючих у порятунку єврейського населення від Голокосту під час Другої світової війни». Зі словами вітань до організаторів та учасників звернулися заступник керівника офісу президента України Дніпров Олексій Сергійович; голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Богдан Олена Володимирівна; посол держави Ізраїль в Україні Бродський Міхаель; головний Рабин Києва та України, президент Об’єднання іудейських релігійних організацій України Яков Дов Блайх; головний Рабин Києва та України, голова Всеукраїнського конгресу іудейських релігійних громад Моше Реувен Азман; генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Топанова Роза Астахівна та голова Українського інституту національної пам’яті Дробович Антон Едуардович.